Приймальна комісія:  email telephon30   telegram color   whatsapp 

Настільна кніга куратора академічної групи

методичні рекомендації

ВСТУП

Головне у вихованні - не навчити
виконувати правила і дотримуватися
вимог, а навчити молодих людей
на рівні підсвідомості усвідомлювати
важливість духовних і моральних
життєвих цінностей, свої дії та вчинки.

Невідомий автор

        Робота куратора – одна з найголовніших складових організації якісного проходження навчально-виховного процесу в Комунальному закраді «Мелітопольський фаховий коледж культури і мистецтв» Запорізької обласної ради. Кураторство − це найбільш творча і кропітка ділянка роботи педагога. У процесі роботи куратора виникає безліч запитань, на які потрібно давати відповідь якнайшвидше, тому що за кожним з них доля вихованця. Чому такий здібний студент став погано навчатися? Чому на заняття приходить не в настрої? Чому не підтримує дружні стосунки з одногрупниками? Скільки таких та подібних "чому?" виникає у куратора протягом навчального року... І не можна поспішати з висновками, доки не відкриється та сторона життя студента, яку ми називаємо домашніми умовами.

       Результатом діяльності куратора є набуття молодою людиною соціального досвіду поведінки, формування національної самосвідомості, ціннісних орієнтацій і розвиток індивідуальних якостей особистості.

      На куратора покладається відповідальне завдання бути першим порадником і наставником студентів. Через його світосприйняття і вчинки “переломлюється” бачення студентами дійсності. Саме від нього багато в чому залежить, яка атмосфера пануватиме в групі, які стосунки складуться між студентами, як буде формуватися їхнє особистісне ставлення до обраної професії, до навчального закладу, до країни в цілому. Посада куратора передбачає дуже відповідальну та ретельну роботу, від якої залежить виховання окремого студента і всієї групи, а значить і досягнення навчального закладу в цілому.

         Дані методичні поради розроблені для того, щоб стати надійним щоденним путівником куратору навчальної групи в КЗ «МФККіМ» ЗОР.

 

З ЧОГО РОЗПОЧАТИ?

Єдина найбільша людська помилка – не виправляти своїх помилок.

 Народна мудрість

 Першого вересня кожного року в коледжі створюються групи нового набору. Це студенти, які нещодавно були школярами або учнями професійнотехнічних навчальних закладів.

   Вступивши до коледжу, діти потрапляють у нове середовище: з новими знайомими, новими викладачами, новими правилами поведінки та іншими факторами студентського життя.

       Ще до першого вересня куратор повинен вивчити особові справи студентів і заповнити журнал куратора. Ця робота може дати багато цінної і необхідної інформації про склад і характер сім'ї студента, успішність, стан здоров'я тощо.

       Наступний важливий момент − це Свято знань. Дуже добре, якщо серед маси студентів студенти-першокурсники не відчують себе розгубленими, кинутими, чужими. Починаючи з цього моменту, і далі протягом перших місяців навчання й перебування в коледжі куратор повинен стати для своєї групи потрібною, компетентною людиною, в якої завжди можна спитати поради, попросити допомоги і, навіть, просто поспілкуватися.

       Упродовж перших тижнів куратор повинен активно працювати на свій авторитет, він стає визнаним лідером і частиною групи.

        На першому тижні варто дати детальні рекомендації та інструкції щодо розпорядку роботи, розкладу дзвінків, правил поведінки, прав і обов'язків студентів.

Багатьом студентам важко звикнути до нового розпорядку, інтенсивності навчального навантаження, збільшення числа дисциплін. Щоб адаптація пройшла спокійно та безболісно, потрібно заходити до своїх студентів по декілька разів на день. Стосунки, які закладаються в перші місяці навчання, є запорукою подальшого успіху.

На другому тижні навчання під час виховної години бажано провести письмове психолого-педагогічне тестування, яке допоможе виявити особливості характеру, інтереси, нахили, страхи, вподобання студентів, їх відношення до навчання і загалом визначити мікроклімат, який складається у групі.

Далі слід поставити перед студентами завдання на наступні два тижні: придивлятись один до одного і шукати серед своїх одногрупників людину, яка найбільш підходить за характером, світосприйняттям, захопленнями.

Початковий етап організації активу групи покладається перш за все на куратора групи як досвідченого педагога. Розібратися в ситуації, коли перед вами знаходяться нові діти та ще й малознайомі, або зовсім незнайомі, а тим більше визначити в них активних студентів майже неможливо. У цьому випадку прийнятною формою пізнання щойно сформованої групи є проведення анкетування.

Анкетування студентів першого року навчання потрібно проводити у зв'язку з тим, що необхідно визначити з великої кількості осіб, які щойно вступили до лав студентства, тих, які можуть вже з перших днів навчання брати участь у необхідних заходах організації діяльності новоствореної групи.

Перш за все, за даними анкетування визначають тих дітей, які в школах займалися питаннями самоврядування або були задіяні в роботі класних активів чи інших шкільних заходах. Це можуть бути староста, заступник старости або виконавці інших громадських доручень.

Після проведення початкового анкетування серед відібраних активних членів групи необхідно провести повторне анкетування з метою визначення серед них лідера, який стане старостою групи, а також розподілити за ініціативними студентами інші відповідальні посади та обов'язки: заступник старости, академічний сектор, відповідальні за збереження підручників, за спортивну роботу, редколегія тощо.

З метою досягнення ефективності своєї роботи, куратор здійснює детальний "Аналіз контингенту групи":

ОРІЄНТОВНИЙ АНАЛІЗ КОНТИНГЕНТУ

навчальної групи _____

  1. Кількість студентів у групі –
  2. Статевий склад:
  3. Географія групи:
  4. Контингент групи:
    • 4.1. студенти сироти –
    • 4.2. студенти позбавлені батьківського піклування –
    • 4.3. чорнобильці –
    • 4.4. студенти з інвалідністю –
    • 4.5. кількість студентів з малозабезпечених сімей –
    • 4.6. кількість студентів з багатодітних сімей –
    • 4.7. кількість студентів з неповних сімей (напівсироти, батьки розлучені) –
    • 4.8. студенти, один з батьків яких має статус учасника АТО –
  5. Характеристика активу групи:
    • 5.1. староста групи –
    • 5.2. заступник старости –
    • 5.3. профорг –
    • 5.4. голова навчальної комісії –
    • 5.5. голова культурно-масової комісії –
    • 5.6. голова спортивно-масової комісії –
    • 5.7. голова соціально-побутової комісії –
      • 5.7.1. відповідальний за чергування в аудиторії –
      • 5.7.2. відповідальний за санітарний стан закріпленої території –
      • 5.7.3. відповідальний за озеленення –
    • 5.8. голова редакційної комісії –
  6. Інформація(з адресами) про студентів, що проживають на квартирах.
  7. Інформація (з № кімнат та гуртожитку) про студентів, що проживають у гуртожитку.

Надалі кожного навчального семестру куратор вносить певні корективи, якщо відбулися зміни в контингенті групи.

     Вже в перші місяці навчання у студентів з'являються проблеми, пов'язані із самопочуттям. Це обумовлено досить високим розумовим та емоційним навантаженням, високими вимогами до особистості студента, його інтелектуальними можливостями, недостатнім перебуванням на свіжому повітрі, депресіями, психологічним дискомфортом у групі, скупченістю людей, несвоєчасним лікуванням, недосипанням тощо.

     У такому випадку необхідно провести анкетування. Під час проведення анкетування студенти вказують на труднощі, з якими вони стикаються на початку свого самостійного студентського життя. Завдання куратора і виховного відділу дати студентові слушну пораду, потрібну рекомендацію: як працювати над собою, що потрібно змінити в собі або які риси характеру розвивати.

      Адаптація студентів до навчального процесу − це проблема, що стосується всіх: і студентів, і керівників груп, і викладачів, і адміністрації.

      Швидке вирішення проблем залежить від співпраці і зацікавленості усіх ланок.

 Незважаючи на те, що студент уже починає виконувати роль дорослої, самостійної особистості, знаємо, що не за один день, і навіть місяць не можна переродитися, змінитися, стати іншим.

  Важко знайти студента, який не хотів би вчитися на "відмінно" і "добре", але так само важко знайти студента, який не відчував би при цьому стану напруги, невпевненості в успіху, страху при опитуванні, заліках, іспитах.

  У науці ці стани називають стресорами, вони викликають стрес. А будьякий стрес не приходить безслідно для здоров'я молодої людини.

 Якщо Ви самостійно не можете визначитися та підібрати анкету для проведення роботи в групі, не втрачаючи час, зверніться до виховного відділу – Вам відразу ж допоможуть.

      Головне пам’ятайте: від перших днів Вашої роботи з групою та наскільки правильно Ви її організуєте залежить майбутнє, і це без перебільшення, всіх дітей, яких навчальному закладу довірили батьки. Тому усвідомте цей факт та рівень відповідальності ще до початку роботи з групою та у будь-якому разі з першої хвилини спілкування з групою розпочинайте клопітку і важливу роботу куратора навчальної групи.

 

З ПЕРШИХ ДНІВ РОБОТИ КУРАТОРУ НЕОБХІДНО

  1. Завести журнал планування і обліку роботи з групою на весь період навчання.
  2. Ретельно вивчити кожного студента своєї групи, його позитивні і негативні сторони, склад сім'ї, матеріальне становище, тощо.
  3. Об’єктивно підійти до вибору старости та активу групи, які повинні бути першими помічниками в роботі куратора.
  4. Планувати роботу таким чином, щоб виховні заходи, сприяли згуртуванню групи: конкурси, екскурсії, змагання, туристичні походи, огляди художньої самодіяльності та ін.
  5. Допомогти студентам розкрити свої здібності до спорту, художньої самодіяльності, літератури чи мистецтва, організаторські здібності та ін. Куратор повинен підтримувати та сприяти розвитку талановитої молоді.
  6. Обов’язково проводити роботу з батьками – раз на тиждень зв’язуватися з батьками студентів телефоном, не рідше 2 разів на рік організовувати і проводити батьківські збори (жовтень/лютий), не рідше 2 разів на рік письмово інформувати батьків студентів про успішність їхньої дитини.
  7. Проводити виховні години згідно розкладу та відповідно до затвердженої тематики. Крім того, куратори, організовують час таким чином, щоб на виховній годині студенти обговорили широкий спектр питань, які їх хвилюють. Доцільно, знати думку студентів про організацію навчальновиховного процесу в інституті, яку можуть висловили усно чи в письмовій формі. Про що куратор групи повинен повідомляти адміністрацію для вирішення проблемних питань, що хвилюють студентів.
  8. Допомогти студентам знайти вихід з будь-якого скрутного становища.
  9. Завжди приділяти особливу увагу при роботі з групою питанням культури спілкування і поведінки студентів.
  10. Сформувати для себе морально-психологічний портрет кожного студента групи. Визначити студентів, схильних до порушень дисципліни, з якими проводити посилену роботу в напрямку запобігання порушень.

 

УВАГА! АДАПТАЦІЯ!

Якщо дитина не буде відчувати, що ваш будинок належить і їй теж, вона зробить своїм домом вулицю.

                                          Надін де Ротшильд

       Вчорашні школярі, а сьогодні – першокурсники, вступивши до коледжу, проходять певний процес адаптації до нових умов навчання та нових соціальних стосунків. Цей процес є досить складним і тривалим. Куратори груп мають надважливе завдання допомагати першокурсникам успішно проходити процес адаптації до умов навчання в інституті.

       Проаналізуємо задачі куратора під час адаптації першокурсників. Спершу куратор аналізує склад групи, оскільки студенти, є різносторонніми особистостями зі своїми індивідуальними характерними рисами. Неоднорідність студентів групи виявляється і в тому, що вони через певний час навчання розділяються на малі групки за інтересами. Як правило, це студенті, які є місцевими і проживають у місті, і студенти, які є приїжджими і проживають у гуртожитках.

       Процес адаптації студентів першого курсу є найбільш важливим на почату навчання, тобто до першої сесії. Як правило, студенти, які проживають у гуртожитках, проходять адаптацію швидше за інших студентів. Вони активно спілкуються зі студентами старших курсів, і тому стають більш сприйнятливими до нових вимог навчального закладу. Це спілкування носить неоднозначний характер, оскільки студенти отримують досвід як позитивного, так і негативного. Тому задача куратора полягає в тому, щоб у цей час активно моніторити психологічний стан групі і за можливістю корегувати вплив старшокурсників на процес адаптації студентів першого курсу.

       Часто першокурсники мають певне розуміння шаблонів того, чого їх мають навчати в інституті. І тому в них виникає протест, коли вони тільки стикаються з тим, що їх не цікавить, а викладачі вимагають від них певних активностей. Спочатку студенти перестають відвідувати заняття, а потім не можуть опанувати самостійно пропущений матеріал і як результат залишити навчання.

Якщо куратор знайде підхід до такого студента, то зможе не доводити ситуацію до відрахування. Для цього куратор має досить тісно спілкуватися з такими студентами.

      Слід звернути особливу увагу на те, що деяким студентам (особливо з сільських шкіл) потрібно докладати більше зусиль у навчанні, порівняно з більш підготовленими одногрупниками, випускниками гімназій та ліцеїв. Це може призвести до того, що студент, не встигаючи засвоїти весь матеріал, який йому пропонується, починає втрачати бажання навчатися. Тому такі студенти також потребують підтримки куратора і поради щодо прогресивної адаптації.

      У випадку, коли студент не може успішно освоїти навчальний матеріал, він може втратити рівновагу і віру в свої сили. Тому задача куратора полягає в тому, щоб вчасно виявити таку ситуацію і надати студенту моральну підтримку. Це є можливим тоді, коли студент є відкритим до свого куратора і має бажання з ним спілкуватися. Проте часто студенти не мають бажання розповідати про свої проблеми куратору, оскільки вважають його сторонньою людиною, і тому можуть довести свої проблеми до критичного стану, коли допомога куратора вже не буде ефективною, чого допускати аж ніяк не можна.

      Важливою складовою в процесі адаптації постають стосунки з одногрупниками. Студенти мають різні характери, темперамент, ступінь вихованості. Куратору необхідно з перших днів роботи в групі адекватно оцінити характер стосунків у групі і певним чином скерувати цей процес у правильному напрямку.

       Ще одна складова процесу адаптації – це налагодження стосунків студента з викладачами. Кожен викладач має свої вимоги до навчального процесу. Тому окремі студенти можуть не сприймати своїх викладачів, боятися їх чи не поважати. Тому вони починають нехтувати заняттями, пропускати їх, не виконувати завдань. Куратор групи також має звертати увагу на такі проблеми, коли вони виникають, і допомагати студенту у їх вирішенні.

      Чим ближче час першої сесії, тим більший стрес можуть отримати студенти. Куратор групи має розмовляти зі студентами своєї групи, роз’яснювати їм можливості та

перспективи, щоб дещо зменшити стрес в передсесійний та сесійний період, знаходити аргументи для мотивації студентів групи до навчання.

       Куратор групи у своїй роботі повинен тісно співпрацювати з, соціальним педагогом, заступником директора з виховної роботи.

       Пам’ятайте! Успішна адаптація допоможе першокурснику у його навчанні, позитивно вплине на процес побудови подальших стосунків з викладачами та друзями в групі. Від успішності адаптації студента до навчального середовища прямо залежить подальша професійна кар’єра і особистий розвиток майбутнього спеціаліста – випускника Мелітопольського фахового коледжу культури і мистецтв.

 

 

МЕТОДИКА ВИХОВНОЇ РОБОТИ В СТУДЕНТСЬКІЙ ГРУПІ

Дітям потрібні не повчання, а приклади.

Жозеф Жубер

       Куратор працює з академічною групою впродовж усього навчання, тобто у більшості випадків 3-4 роки. Тому в його діяльності простежується певна етапність.

  1. Діяльність куратора на першому курсі (адаптаційний період).

       Це етап формування пристосувальних механізмів у студентів-першокурсників, активізації психічних процесів як відповідної реакції організму на нові умови, створення умов для сприйняття студентом нової соціальної ролі. Куратор насамперед вивчає схильності, здібності, інтереси та нахили студентів, щоб педагогічне доцільно залучати їх до активної навчально-виховної, громадської, трудової та фахової діяльності, формує первинний колектив академічної групи, виробляє у студентів навички самостійного розв'язання різних проблем.

      Форми і методи виховного впливу куратор обирає на власний розсуд, які вважає найефективнішими. Найпоширенішими є відверті бесіди зі студентами на різноманітну тематику, метою яких є зближення студентів.

      Ефективним виховним заходом на цьому етапі є зустріч з батьками. Вона дає поштовх студентам до активної, відповідальної праці, є своєрідним звітом про вміння організувати себе, свій побут, відпочинок, навчання, вміння планувати свій час, сформованість умінь та навичок навчальної праці.

       Досвід свідчить, що тільки дружнє ставлення до студентів сприяє формуванню хороших стосунків з ними. Водночас куратор повинен бути вимогливим, особливо щодо успішності. Від того, наскільки ефективно спрацює куратор протягом кількох перших місяців навчання, залежить успішність студентів у майбутньому.

      2. Закріплення навичок саморегуляції студента в процесі адаптаційного періоду.

      Куратор покликаний надавати допомогу в організації режиму студента; з'ясовувати проблеми, пов'язані з побутовими умовами; координувати участь студентів у різноманітних видах діяльності; активізувати діяльність студентського самоврядування. Важливо також формувати у студентів відповідальне ставлення до виконання своїх навчальних і громадських обов'язків, розвивати навички самоосвіти, самоорганізації, самодисципліни, самоконтролю і самовиховання.

       На цьому етапі необхідно зміцнити зв'язки навчання студентів з виробництвом, виховувати в них готовність до постійного вдосконалення фахової майстерності. Ці завдання передбачають певні методи роботи. Ефективними є зустрічі з досвідченими фахівцями та керівниками підприємств, установ, організацій, де в майбутньому працюватимуть студенти. На першому курсі такі зустрічі організовують з метою загального ознайомлення студентів з особливостями роботи виробництва. На наступних курсах її спрямовують на те, щоб кожен студент замислювався над тим, яким він стане фахівцем.

  1. Стійка адаптація.

      На цьому етапі закріплюються знання, уміння і навички самовиховання, стабілізується успішність, зростає рівень самостійності, активності в науково-дослідній та громадській роботі, самоорганізації вільного часу тощо. У цей період студентський колектив уже сформувався і згуртувався, тому робота куратора полягає в організації колективної діяльності усіх членів групи (проведення екскурсій, походів тощо).

      4. Післяадаптаційний етап.

       У процесі навчально-виховної роботи формуються вміння та навички самоосвітньої діяльності, намагання професійно самовдосконалюватися. Оскільки з'являються нові джерела виховного впливу на студентську молодь, куратору слід тримати в полі зору всю життєдіяльність академічної групи, вникати в усі процеси, які відбуваються у молодіжному середовищі, аналізувати, оцінювати потік інформації і спрямовувати її у потрібному напрямі.

       У своїй діяльності куратори використовують різноманітні методи і форми виховної роботи. Це щотижневі виховні години, які включаються до розкладу академічних занять, а викладачеві — до індивідуального плану роботи; бесіди за «круглим столом», дискусійні клуби, інші заходи виховного впливу в студентських аудиторіях і гуртожитках (із залученням фахівців різного профілю); культпоходи історичними місцями рідного краю, до музеїв, картинних галерей, на виставки, до театрів; колективний перегляд кінофільмів та вистав і їх обговорення; індивідуальна виховна робота зі студентами з урахуванням їх особливостей.

     Ефективність виховної роботи куратора академічної групи значною мірою визначається її плануванням. Воно має бути чітким і цілеспрямованим, що дасть змогу уникнути багатьох помилок та негативних явищ у студентській групі.

      План виховної роботи передбачає реалізацію конкретних цілей і завдань. Залежно від мети кожна форма роботи має свою специфіку і потребує врахування потреб, інтересів, індивідуальних особливостей кожного студента, співтворчості педагогів та студентів в організації виховної роботи, обґрунтованості виховних заходів тощо.

       Результативність роботи кураторів значною мірою залежить від дотримання певних умов, які передбачають:

  • планування роботи спільно з активом групи;
  • вибудовування стосунків з групою залежно від педагогічної ситуації, а  також з урахуванням індивідуальних особливостей студентів;
  • залучення усіх студентів до суспільних справ і відповідальності за них;
  • допомогу студентам у виконанні багатьох суспільних ролей;
  • запобігання байдужості, безконтрольності і безвідповідальності;
  • сприяння розвитку студентського самоврядування, ініціативи, суспільної активності.

      У своїй діяльності куратор досягає бажаних наслідків за умови, якщо займає стосовно майбутніх спеціалістів позицію старшого колеги, володіє необхідним стилем спілкування зі своїми вихованцями, який допомагає йому переконувати, а не карати, радити, а не диктувати, уважно вислуховувати студентів, підтримувати і пропагувати цінне, що є в їхніх пропозиціях, тактовно застерігати від можливих помилок, виявляючи турботу про формування у них позитивних якостей і подолання недоліків.

       Критеріями ефективності управління системою виховної роботи на рівні куратора академічної групи є: рівень вихованості майбутніх фахівців; активність, згуртованість групи; стабільний режим роботи академічної групи, відсутність серйозних випадків порушень трудової та навчальної дисципліни студентами; позитивна мотивація навчально-виховної діяльності студентів, що виявляється у навчально-пізнавальній, науково-дослідній, інших видах діяльності; мікроклімат у групі, що сприяє самореалізації особистості кожного студента; різноманітність форм виховної позааудиторної роботи, що допомагає самореалізації особистості кожного студента; діяльність студентського самоврядування у групі; участь групи у заходах навчального закладу; сприятливі умови проходження адаптаційного періоду студентами 1-го курсу; оволодіння студентами досвідом соціальної поведінки.

       Пам’ятайте! Ефективність виховної роботи досягається куратором тоді, коли виховання на кожному етапі розвитку особистості студента переростає у його самовиховання. 

 

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ РОБОТИ З ГРУПОЮ

Найкращий спосіб зробити дітей хорошими –

це зробити їх щасливими.

О.Уальд

       Робота куратора зі студентською академічною групою вимагає від нього певних знань в області особистісної і соціальної психології, навичок та умінь формування колективу.

       У межах студентської групи існують різноманітні особистісні неформальні об’єднання студентів на основі спільних захоплень чи інтересів. Спрямованість таких об’єднань може бути як суспільно корисною, так і антисуспільною.

      Куратор повинен розбиратися в структурі існуючих відносин в групі, ні в якому разі не ігноруючи феномену неформального спілкування. У своїй роботі зі студентами він може залучати лідерів неформальних груп, спиратися на них, активно співпрацювати з ними. З моменту створення групи починає формуватися складна система формальних і неформальних відносин. У системі формальних відносин міжособистісні стосунки студентів регламентовані статутами, інструкціями, наказами. Вони побудовані за принципом субординації, де права й обов’язки кожного суворо визначені. На їхній основі виникають неформальні відносини – система симпатій і антипатій, які відчувають один до одного студенти групи під час виконання своїх формальних обов’язків. У цій системі відносин місце кожного індивіда не залежить від наказів і положень, а визначається його особистісними рисами: ставленням до праці, себе, оточення, суспільства. Часто бувають випадки, коли студент з високим формальним статусом опиняється серед тих, хто не користується повагою в колективі, а найавторитетнішим і найулюбленішим у групі виявляється неформальний лідер, становище якого в системі неформальних відносин визначається психологічним статусом.

       Куратор групи повинен знати і вміти визначити міру психологічного статусу кожного студента.

       Психологічні статуси можуть бути високими, середніми, низькими, позитивними і негативними. Їхня структура виглядає таким чином: лідери, ті, кому віддають перевагу, аутсайдери, знехтувані. Високий позитивний статус мають лідери і ті, кому віддають перевагу, нульовий – аутсайдери, низький чи негативний – знехтувані.

      Лідер з позитивною спрямованістю є завжди ядром колективу. Тому куратор має визнавати лідерів, старатися делегувати їм свої повноваження, залучаючи до керівництва групою.

      Мистецтво куратора полягає не тільки в умінні спілкуватися з кожним студентом, це ще мистецтво співпраці з лідерами, використання їхнього впливу на колектив з метою його згуртування, створення в ньому здорової, творчої атмосфери. При цьому слід мати на увазі, що в групі, як правило, співдіють два типи лідерів: емоціональний та інструментальний.

 Емоціональний лідер – це арбітр, порадник у групі. Його функції – психологічний клімат у колективі, турбота про оптимальне регулювання міжособистісних стосунків.

Інструментальний лідер бере на себе ініціативу у специфічних видах діяльності (навчанні, спорті, художній самодіяльності тощо) і координує спільні зусилля на досягнення цілей. Поєднання лідерів в одній особі спостерігається дуже рідко.

      У роботі з групою куратору дуже важливо спиратися не тільки на лідерів з позитивною спрямованістю, але й уміти враховувати вплив на колектив так званих популістських лідерів.

Популістський лідер – член колективу, який на певному етапі його становлення, апелює до якоїсь частини групи і, фактично йдучи в неї на поводі (часто “заграючи” з нею), домагається популярності за рахунок радикальних (“лівих”) гасел і демаршів. Як правило, спрямованість таких лідерів вузькоегоїстична. Колектив він використовує як засіб для досягнення власних цілей або цілей вузької групки своїх прихильників.

Той, кому віддають перевагу – надійний партнер у навчанні, роботі і відпочинку. З ним студенти групи намагаються мати справу, спілкуватися, дружити. У нього позитивний психологічний статус і завжди є потенціальна можливість стати лідером.

Аутсайдер – це студент з нульовим статусом. Майже в кожному колективі можна зустріти таких членів, які в силу певних причин не проявили себе і тримаються в тіні. В одних це може бути пов’язане з адаптаційними труднощами, у других з характерологічними особливостями (“мовчуни”, “нелюдимі”), у третіх це свідома позиція (“моя хата з краю”), у четвертих – з характеристиками самого колективу.

Знехтуваний – це індивід з низьким, негативним статусом, що виражається у відкритому ігноруванні його студентами групи. Наявність у групі знехтуваних свідчить про напругу у міжособистісних стосунках студентів, про певні недоліки у виховній і організаційній роботі. Піддаючи остракізму порушників навчальної дисципліни і моралі, колективу належить допомогти знехтуваному знайти своє місце в ньому. Цьому має сприяти робота куратора з групою, який повинен знати стан міжособистісних стосунків і цілеспрямовано, з педагогічним тактом і вмінням впливати на їхній розвиток.

Пам’ятайте! У будь-якому разі, для визначення психологічних статусів студентів групи, найкраще звернутися за допомогою до практичного психолога та соціального педагога. Які за допомогою перевірених світових методик допоможуть Вам отримати відповіді на всі запитання. 

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ З СОЦІАЛЬНО-НЕЗАХИЩЕНИМИ (ПІЛЬГОВИМИ) КАТЕГОРІЯМИ СТУДЕНТІВ

Добре піддаються вихованню якраз ті, хто не потребує вихованні.

Іскандер

      Одним з найважливіших завдань соціально орієнтованої держави є сприяння розвитку молодого покоління, задоволення його потреб та виконання обов'язків, передбачених Конвенцією ООН про права дитини.

     Ситуація, що склалась у сфері розвитку дітей − складова демографічної кризи, що характеризується погіршенням не лише кількісних, а й якісних характеристик населення, зокрема загостренням проблеми здоров'я дітей.

     Об’єктивними причинами різкого зниження фізичного, психічного, соціального і духовного здоров'я підростаючого покоління є глибока соціальноекономічна криза, екологічні проблеми.

     Тому одним із основних завдань держави і загалом нашого інституту на сьогодні є забезпечення права кожної дитини мати умови для всебічного розвитку, бути надійно соціально і психологічно захищеною.

     Особливо гостро зазначені питання стоять перед соціально незахищеними (пільговими) категоріями студентів, до яких належать:

  • сироти — діти, у яких померли обоє батьків;
  • діти, позбавлені батьківського піклування;
  • діти з багатодітних сімей (троє і більше дітей);
  • діти, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС;
  • діти та особи з інвалідністю;
  • діти одиноких матерів;
  • діти, у яких обоє батьків інваліди (або якщо дитину виховує один із батьків, який є інвалідом);
  • діти учасників АТО;
  • діти та особи, що мають статус внутрішньопереміщених осіб (переселенці із зони АТО);
  • діти з малозабезпечених сімей (доход на одного члена сім’ї не перевершує встановленого мінімуму, сім'я одержує допомогу в управлінні праці та соціального захисту за місцем проживання);
  • інші категорії, передбачені Постановами КМУ та законодавчими актами.

На початковому етапі роботи з цією категорією студентів куратор повинен проявити максимум такту та делікатності у виявленні таких дітей. Для цього він ні в якому разі не повинен звертатися до дітей з питанням «Хто належить до таких категорій?» Необхідно до порядку денного батьківських зборів включити питання соціального захисту дітей взагалі, а також дітей пільгового контингенту. Для цього необхідно чітко і ясно довести до відома батьків, хто з дітей належить до пільгової категорії та які пільги надаються цим дітям. Потім роздати заздалегідь підготовлені анкети всім без виключення батькам і попросити їх заповнити. Після зборів куратор просить залишитися тих, хто зробив відмітку щодо належності своєї дитини до пільгової категорії для індивідуальної бесіди.  

 

Алгоритм роботи з дітьми пільгового контингенту

  1.   Виявлення студентів пільгового контингенту.
  2.   Передача даних про пільговий контингент соціальному педагогу.
  3.   Ведення систематичного обліку роботи з дітьми.
  4.   Вивчення психологічного клімату в сім'ї, виявлення потреб сім'ї.
  5.  Вивчення взаємовідносин студентів у колективі, в мікроколективі, міжгрупові зв'язки (соціометрія, тестування тощо).
  6.  Вивчення морально-психологічного клімату в групі.
  7.  Вивчення індивідуальних психологічних якостей студентів (тестування, анкетування тощо).
  8.  Складання психолого-педагогічної характеристики студента, що належить до пільгової категорії.
  9.  Вивчення ступеня дотримання викладачами педагогічного такту, делікатності в спілкуванні зі студентами, дотримання педагогічної етики.
  10.  Контроль за відвідуванням занять, контроль харчування, медичних оглядів.
  11.  Контроль за станом здоров'я, формування засад здорового способу життя.
  12.  Виявлення природних нахилів, обдарованості.
  13.  Залучення дітей пільгового контингенту до роботи в громадському житті коледжа.

  

ПОРАДИ ПСИХОЛОГА.

ДЕЯКІ ПРАВИЛА СПІЛКУВАННЯ ЗІ СТУДЕНТАМИ

Дитина найбільше потребує вашої любові як раз тоді,

коли вона найменше її заслуговує.

Ерма Бомбек

     Спробуйте відпочити від власних досягнень та бажань і замислитися над привабливими рисами інших людей. А зараз, забувши про лестощі, спробуйте не скупитися на чесні і щирі слова похвали своїм друзям та всім, хто поруч. Ваші слова студенти будуть роками повторювати після того, як Ви самі забудете про них.

     Кураторе, щиро цікавтеся особистістю студента та частіше посміхайтеся. Усмішка нічого не коштує, але робить багато. Вона збагачує тих, хто її отримує, і не збіднює тих, хто її віддає. Вона - відпочинок для стомлених, світло для зневірених, сонячний промінь для засмучених і найкращий засіб від неприємностей. Її не можна купити, випросити, позичити або вкрасти, оскільки вона не може по-справжньому робити добро, доки її не віддають з доброї волі! Отже, якщо Ви прагнете поваги, любові і дружби зі студентами, хочете подобатися їм − дотримуйтеся таких правил:

  • Частіше посміхайтеся до студентів.
  • Все, що б ви не робили в напрямку організації роботи в групі – робіть аргументовано.
  • Пам'ятайте, що ім'я студента є для нього найкращим словом з усього лексичного запасу. Намагайтеся рідше називати студентів за прізвищем.
  • Будьте добрим слухачем. Умійте уважно слухати. Спонукайте студентів говорити про них самих. Заохочуйте студентів до розмови.
  • Допомагайте студентам реалізувати прагнення власної значущості і робіть це щиро.
  • Єдиний спосіб виграти у суперечці − це уникнути її.
  • Шануйте суб’єктивні погляди кожного студента, навіть якщо вони не відповідають Вашим.
  • Постійно слідкуйте за мікрокліматом, який панує у Вашій групі.
  • Навчіться керувати студентським лідером групи і питання керівництва групою вирішиться на 50%.
  • Не забувайте, що робота зі студентським колективом – дуже крихка матерія. Крок «вліво» − Ви − «диктатор»; крок «вправо» − «панібрат». Знайдіть «золоту середину»!
  • Організовуйте зі своєю групою більше спільних справ. Колективна робота – зближує.
  • Будьте оптимістом. Студенти повинні не тільки чути від Вас, а й бачити, що все буде добре.
  • Прислухайтеся до студентів. Дуже часто в їх думках і поглядах більше істини ніж ми думаємо.
  • Не пропускайте поза увагою жодної проблеми, з якою до Вас звернувся студент групи.
  • Слідкуйте за своєю зовнішністю та поведінкою (причому не тільки на роботі). Виховання власним прикладом ніхто не відміняв.
  • Дайте студенту відчути, що ідея, яку Ви йому подали, належить йому, а не Вам.
  • Навчиться бачити явища та події очима студента.
  • Виявляйте свої співчуття.
  • Звертайтеся до благородних мотивів.
  • Вказуючи студенту на його помилку, робіть це в непрямій формі.
  • Перш ніж когось критикувати, визнайте свої власні помилки.
  • Надавайте студенту можливість зберегти своє обличчя.
  • При аналізі помилок групи ніколи не говоріть «Ви». Говоріть «Ми з вами». Це дуже важливо.

  

ЦИКЛОГРАМА РОБОТИ КУРАТОРА

Роки навчають того, чого не знали дні.

Емерсон

  • Щодня
    • З'ясування причин відсутності студентів на заняттях, фіксація пропусків у журналі, повідомлення про відсутність дитини батькам.
    • Бесіди з студентами, що запізнюються. Організація чергування в групі.
    • Індивідуальна робота з студентами. Контроль зовнішнього вигляду студентів.
  • Щотижня
    • Проведення виховних годин.
    • Проведення заходів у групі за планом роботи.
    • Робота з активом групи, організація діяльності органів студентського самоврядування.
    • Контроль за виконанням доручень.
    • Робота з батьками.
    • Робота з викладачами, що працюють у групі.
    • Заповнення журналу куратора.
  • Щомісяця
    • Тестування та анкетування студентів з метою вивчення їх індивідуальних особливостей та аналізу розвитку студентського колективу, тощо.
    • Відвідування студентів у гуртожитку, вдома та на квартирах.
  • Щосеместру
    • Оформлення журналу групи за підсумками семестру, складання звіту.
    • Заповнення зведених відомостей успішності та здача їх в навчальну частину.
    • Проведення батьківських зборів.
    • Організація і проведення відкритого виховного заходу.
    • Аналіз виконання плану роботи, корекція плану виховної роботи. 
  • Щороку
    • Аналіз року та складання звіту про проведену роботу.
    • Затвердження плану роботи на рік.
    • Статистичні відомості про групу (на 5 вересня).
    • Подання соціального паспорту групи.

 

 

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ КУРАТОРА

  • Журнал куратора групи.
  • Тематика виховних годин.
  • Соціальний паспорт групи.
  • Матеріали виховних годин, годин спілкування тощо.
  • Розробки сценаріїв виховних годин.
  • Інструкції з техніки безпеки.
  • Облік проведення інструктажів з техніки безпеки.
  • Літопис чи фотоальбом групи.
  • Анкети, результати анкетування, інші матеріали, що використовувалися під час роботи з групою.

ДЕСЯТЬ ЯКІСНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КУРАТОРА ГРУПИ

Не виховуйте дітей, все одно вони будуть схожими на вас.

Виховуйте себе.

Англійське прислів’я

      Кураторство як вид управлінської діяльності потребує особливих якостей. Сьогоднішній викладач може бути добрим інженероммеханіком, агрономом, енергетиком, економістом, блискучим спеціалістом в своїй галузі і в той же час бути не зовсім гарним куратором.

      Яким повинен бути куратор? Не один десяток років це дискутується в педагогічній літературі. Створені різні моделі й зразки, але проблема так і залишається невирішеною. Спробуємо на основі якостей людини та вимог науки управляння збудувати схематичну модель куратора – людини ефективної управлінської праці. Запропонована модель базується на таких особистісних властивостях, які повинні бути притаманні куратору.

      Перша властивість – вміння бути „управляючим”, а не „погоничем”, „командиром”. Що це значить? Куратор як управляючий при виконанні того чи іншого завдання не командує студентами, не підганяє їх наказами, штрафними заходами, криком, а навіть проханням, він тільки створює умови для необхідної діяльності своїх вихованців, допомагає їм ділом і порадою, направляючи цю діяльність в необхідне русло. Коли потрібно, він повчає, підказує, пояснює, не підкреслюючи своїх знань – студенти самі інтуїтивно відчувають чи куратор знаюча людина, чи тільки створює видимість знань.

      Якщо в групі станеться надзвичайна пригода, то „погонич” відразу починає шукати „винних”. Хороший куратор це робить в крайньому випадку, звичайно ж він просто разом з колективом виправляє те, що скоїлось.

      „Погонич” завжди підкреслює своє „Я” („Я вам кажу”, „Я вам наказую зробити так і не інакше”). Хороший мислячий куратор не наказує, а запрошує до роботи: „Давайте зробимо”, „Треба зробити”. Життєвий досвід, наука управління свідчать про те, що в другому випадку куратор діє ефективніше, ніж в ролі „погонича”, тому що тут не виникає психологічного бар’єра між куратором та студентами.

      Ще за однією ознакою можна впізнати „погонича” – за відсутності в його групі достатньої і повної інформації того, що діється навколо та в самому колективі. Розумний куратор ніколи не опускається до подібної „секретності” і інформує своїх студентів про все, що відноситься до діяльності групи. Цим він задовольняє природну людську цікавість, не провокує появу чуток і пліток.

      „Погонич ” будь-яку цікаву колективну працю студентів перетворює в нудну і монотонну справу, а хороший куратор вміє й буденну роботу зробити цікавою і різноманітною, що приносить моральне задоволення.

      Друга властивість – впевненість в собі. Це не зазнайство, а віра куратора в свої сили, в свої здібності і можливості виконати обов’язки, які на нього покладені. Студенти є достатньо хорошими психологами. Вони неохоче йдуть за куратором, який не вірить в себе.

      Третя властивість – строгість і вимогливість. Студенти люблять доброго куратора. Але поважають більше того, хто вміє поєднувати добро з помірною строгістю та достатньою вимогливістю. Це тісно пов’язане з дисципліною навчальної праці.

      В розхлябаності і нехлюйстві студентів винні також викладачі та куратори, керівники структурних підрозділів навчальних закладів, які в навчально-виховній роботі роблять ставку лише на почуття самодисципліни.

     Треба бути реалістом: виконання самодисципліни потребує часу і тому використовувати цей фактор можна тільки на старших курсах.

     Четверта властивість – вміння критикувати студентів позитивно. Як це розуміти? Неправий той куратор, який в критиці тільки робить, що перераховує. Критика потрібна, але закінчуватись вона повинна рекомендацією як студенту вести себе в подальшому. Тоді критика досягає мети.

      П’ята властивість – вміти зацікавити і покарати. Що це за вміння? В колективі не знайти двох людей, які б однаково реагували на зауваження або критику. Для одного критика − «як з гуся вода». Другий – дивиться, на критику як на образу, одразу червоніє, нервується. Дівчата більш вразливі, ніж хлопці і тому куратор повинен рахуватися з особливостями свого вихованця, з його характером, віком, статусом в групі тощо. Куратор повинен знати: публічна критика – це вища міра покарання людини. З такого виду критики ніколи не слід починати. Вважається, що більш ефективна критика наодинці.

      Шоста властивість – вміння куратора цінувати свій час і час своїх студентів. Управлінська практика вважає, що з неповаги до часу починається розлад в будь-якому колективі. Нудні напучення, постійні збори з неконкретним порядком денним, непідготовлені виховні години, відкриті виховні заходи зі сценаріями «застійних часів» – все це, як правило, приносить тільки негативні наслідки.

     Сьома властивість – доброзичливе ставлення до всіх студентів групи. Часом, не знаючи куратора навчальної групи, можна його інтуїтивно встановити по тій атмосфері, яка панує в групі, по характеру її поведінки яка панує в різноманітних ситуаціях. Якщо куратор групи всі проблеми вирішує за допомогою крику, то все це стає відмінною рисою «нещасної», невдалої групи. При доброму кураторові в групі встановлюється нормальний морально-психологічний клімат.

      Восьма властивість – вміння говорити і слухати. Хороший куратор повинен по діловому, дохідливо і швидко дати вказівку, чітко виразити свою думку. Одночасно він вміє терпляче вислухати власну думку своїх студентів і не користується своїм посадовим становищем для того, щоб, як кажуть, «закривати рот студенту». Останній під тиском куратора замовкне, але в душі він такої неповаги його до себе не простить.

   Дев’ята властивість – почуття гумору, уміння посміятися, оцінити вдалий жарт

   Десята властивість – прагнення до постійного вивчення своїх студентів, постійний інтерес до їх життя. Зверніть увагу − не цікавіть, а саме – інтерес! студента.

  

СПІВПРАЦЯ З БАТЬКАМИ

Як виховувати дітей, знає кожен,

за винятком тих, у кого вони є.

Патрік О'Рурк

      Навчально-виховна робота в інституті спрямована на формування всебічно розвиненої особистості, що поєднує в собі духовне багатство, моральну чистоту, фізичну досконалість, патріотизм, правову та економічну культуру, є невід'ємною частиною всього комплексу підготовки висококваліфікованих фахівців.

     У складних і суперечливих умовах сьогодення відбувається формування і становлення особистості незалежно від форм навчання. Організовуючи виховну роботу зі студентами, необхідно врахувати особливості сучасного соціальноекономічного розвитку держави.

      Важливою умовою забезпечення ефективної навчально-виховної роботи є співпраця навчального закладу та сім'ї, яка є моделлю суспільства, що складається з невеликої соціальної групи та відображає духовні й моральні особливості суспільства.

      Спільна робота коледжу і батьків ґрунтується на принципах гуманістичної педагогіки: пріоритетності сімейного виховання, громадянськості, демократизму, гуманізації взаємин викладачів і батьків, ретроспективності, педагогізації батьків.

       Підвищення ефективності виховання значною мірою залежить від узгоджених дій та єдності вимог до студентів з боку батьків, ВНЗ, громадськості, трудового колективу.

       У роботі з батьками можна використовувати різноманітні форми: індивідуальні, групові. До групових форм роботи з батьками належать: робота з батьківським комітетом, групові збори-бесіди з активом батьків, усні педагогічні журнали.

       Традиційною формою колективної роботи куратора з батьками є батьківські збори, що ґрунтуються на особистісно-орієнтованому підході, який враховує конкретні життєві чинники та індивідуальні особливості, що сприяє формуванню громадської думки батьків, об'єднанню спільних зусиль батьків та навчального закладу у навчально-виховній роботі.

      Робота з неповнолітніми студентами (особами, що не досягли 18-ти років) має свою специфіку. І одним з найголовніших питань організації навчальновиховного процесу для неповнолітніх осіб – є питання тісної співпраці з батьками студентів.

  

БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ

У вихованні дітей головне, щоб вони цього не помічали

Японська мудрість

      Ефективність батьківських зборів залежить від ступеню залучення батьків до навчально-виховного процесу та рівня їх педагогічної освіченості, проблемного формулювання теми зборів.

      До проведення батьківських зборів слід підходити диференційовано. Доцільно проводити такі заходи у розрізі груп та відділень один раз на семестр.

      Загальні батьківські збори груп нового набору, старших курсів та відділень потрібно обов'язково планувати завчасно: визначити мету та методику їх проведення.

      Куратори груп подають свої пропозиції стосовно термінів проведення зборів завідувачам відділень. На основі цих даних складається графік проведення зборів з чітким визначенням дати та місця їх проведення.

      Особливу увагу слід приділити підготовці та проведенню батьківських зборів у навчальних групах нового набору.

       Оптимальним терміном для їх проведення може бути остання декада жовтня та остання декада березня; доцільно обирати останній день навчального тижня – п'ятницю, час проведення – не раніше 10.00 год. та не пізніше 13.00 год.

       Підготовчий період проведення зборів займає не менше двох тижнів до встановленої дати проведення зборів. Краще повідомити про збори батьків письмово, але можна зробити це і телефоном.

       Основними етапами проведення батьківських зборів є:

1. Вибір президії зборів.

Керівник зборів представляє адміністративну групу, до складу якої входять заступники директора, завідувач відділенням, голови предметно-циклових колмісій, керівники господарської служби, керівники органів студентського самоврядування та ін. (за вибором навчального закладу).

2. Оголошення порядку денного зборів та його затвердження.

На збори, як правило, виноситься ряд питань. Перелік орієнтовних питань, які можуть розглядатися на зборах:

  • короткі відомості про історію створення навчального закладу;
  • аналіз освітньої діяльності навчального закладу (перелік спеціальностей, обсяг контингенту студентів, обсяг прийому на навчання, обсяг випусків, закріплення випускників на робочих місцях та працевлаштування, гуртки художньої самодіяльності, технічної творчості, спортивні секції тощо);
  • ознайомлення з розпорядком дня, особливостями робочого тижня, семестру, специфікою навчання в коледжі;
  • аналіз успішності групи, студентів, результати семестрової атестації, сесії, пропусків занять, тощо.
  • питання, які потребують термінового вирішення з метою покращення побутових умов тощо.

3. Короткі інформації та доповіді з основних питань порядку денного.

4. Обговорення проблемних питань.

5. Висновки, пропозиції, формулювання проекту рішення, внесення змін та доповнень, затвердження прийнятих рішень.

6. Оформлення протоколу зборів.

      Для створення комфортної, невимушеної позитивної обстановки збори доцільно проводити у затишних, зручних приміщеннях. За можливістю – створити умови конференц-зали, щоб батьки відчували прагнення до співпраці, дружню підтримку, а не себе у ролі студентів.

       Використовуйте наочні засоби: фото - та відеоматеріали ("Будні та свята...". "Із життя групи (відділення)".

       Готуватись до зборів групи керівнику групи слід надзвичайно ретельно. Необхідно продумати всі виховні моменти.

       Для детальної інформації про успішність групи, слід включати всі оцінки, звертаючи особливу увагу на атестаційні. Повинні бути зроблені підсумкові результати з успішності: середній бал успішності з кожної дисципліни та загальний середній бал успішності. Пропуски занять подавати диференційовано, тобто дані за пропуски з поважної та неповажних причин в розрізі кожної дисципліни та загальний показник. При цьому обов'язково проаналізувати й наголосити про взаємозв'язок та взаємозалежність між пропусками занять та успішністю.

       Куратор готує детальну характеристику кожного студента. Враховувати слід ставлення до навчання та успішність: зайнятість в гуртках художньої самодіяльності, спортивних секціях; поведінку на заняттях, стосунки з одногрупниками, поведінку в гуртожитку; виконання доручень куратора, старости групи та ін.

      Запрошеним на батьківські збори представникам адміністрації інституту доцільно ознайомити батьків з особливостями навчання на відділенні, матеріально-технічною базою відділення, проблемами побуту, виховання, харчування тощо.

     Особливу увагу слід приділити участі викладачів в такому заході. Бажано, щоб кожен викладач поділився своїми враженнями, проблемами стосовно успіхів у навчанні кожного студента. Виховувати та навчати повинна кожна хвилина заняття. Тому надзвичайно важлива взаємодія викладача, студента та батьків. Для з'ясування можливості залучення батьківської громадськості до навчально-виховного процесу на батьківських зборах доцільно запропонувати анкету: "Які пропозиції ви можете внести щодо організації навчальновиховного процесу?". Не бійтеся також за допомогою анкетування дізнатися, що батьки думають про навчальний заклад і зокрема про вас особисто. Пам’ятайте, що анонімне анкетування – один з найоб’єктивніших методів отримання інформації. 

 

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ, ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ВИХОВНОЇ ГОДИНИ

Виховання - засвоєння хороших звичок

Платон

       Виховна година – одна академічна година (45 хв.), яка спрямована на виховання студентів академічної групи, і обов’язково проводиться куратором групи раз на тиждень відповідно до розкладу навчальних занять.

       Проведення та відвідування виховних годин є обов’язковим.

       Виховні години проводяться згідно тематики, затвердженої заступником директора з виховної роботи у встановленому порядку, але куратор групи має право самостійно перерозподілити час і окрім затвердженої теми, в рамках встановлених 45 хв., провести іншу виховну роботу з групою.

       Тематика виховних годин може змінюватися у відповідності до рекомендацій Міністерства освіти і науки України, Департаменту освіти і науки України, ДУ НМЦ «Агроосвіта», в силу важливих подій та випадків.

       Проведення виховних годин та присутність студентів фіксується В журналі навчальної групи та журналі куратора навчальної групи.

       Зазвичай виховна година проходить у формі лекції, бесіди або диспуту, але може включати в себе і елементи вікторини, конкурсу, ігри, а також інших форм виховної роботи.

       Виховна година виконує такі виховні функції: освітню, орієнтуючу і спрямовуючу.

       Освітня функція полягає в тому, що виховна година розширює коло знань вихованців з правознавства, культури, історії, етики, естетики, психології, фізики, математики, літературознавства та інших наук. Предметом виховної години можуть бути як знання з області техніки, народного господарства, а також відомості про події, що відбуваються в навчальному закладі, місті, області, країні, світі, тобто об'єктом розгляду може стати будь-яке явище соціального життя.

      Орієнтуюча функція полягає у формуванні у студентів певного ставлення до об'єктів навколишньої дійсності, у виробленні в них ієрархії матеріальних і духовних цінностей. Якщо освітня функція передбачає знайомство зі світом, то орієнтуюча − його оцінку. Названі функції нерозривно пов'язані між собою. Так, важко або навіть неможливо прищепити дітям любов до класичної музики, яку вони жодного разу не чули. Часто виховні години допомагають студентам орієнтуватися в суспільних цінностях.

       Спрямовуюча функція виховної години передбачає переведення розмови про життя в область реальної практики студентів, спрямовує їх діяльність. Ця функція виступає як реальний вплив на практичну сторону життя студентів, їх поведінку, вибір ними життєвого шляху, постановку життєвих цілей і їх реалізацію. Якщо в процесі проведення виховної години відсутня певна спрямованість, то ефективність її впливу на вихованців істотно знижується, а знання не переходять у переконання.

      У структурному відношенні виховна година складається з трьох частин: вступної, основної та заключної.

      Зміст виховних годин, методи і форми взаємодії вихованців з куратором залежать не тільки від віку студентів, а й від їхньої позиції. Якщо на перших виховних годинах організатором є куратор і інформація виходить в основному від нього, то на наступних виховних годинах в їх організацію та проведення бажано залучати і самих студентів.

       Виховні години, що проводяться в інституті повинні привчати студентів вбачати за своїми діями та вчинками їх місце в колективі, розвивати у них здатність до осмислення життєвих явищ, усвідомлювати соціальну спрямованість своєї життєдіяльності.

        Пам’ятайте! До проведення виховних годин потрібно відноситися відповідально, проводити їх згідно встановленого розкладу і у жодному разі не ігнорувати їх проведення. Якщо куратор свідомо не проводить у групі щотижневу виховну годину – про яку виховну роботу в групі далі може йти мова?

 

 

ДОКУМЕНТИ, ЩО РЕГЛАМЕНТУЮТЬ РОБОТУ КУРАТОРА

ПОЛОЖЕННЯ

про куратора академічної (навчальної) групи 

 Комунального закладу 

«Мелітопольський фаховий коледж культури і мистецтв» 

Запорізької обласної ради

 

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

1.1.  Це Положення регламентує діяльність куратора академічної (навчальної) групи   Комунального закладу «Мелітопольський фаховий коледж культури і мистецтв» Запорізької обласної ради

 1.2. Куратор академічної групи – педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом студентів, окремими студентами, їх батьками, спрямовану на створення належних умов для навчання і виховання, самореалізації та розвитку студентів, їх творчої діяльності, соціального захисту, проведення позанавчальної та культурно-масової роботи, наділений у зазначених цілях правами та обов’язками регламентованими цим Положенням.

1.3.  Кураторство є одним із головних стратегічних напрямів виховної роботи в коледжі.

1.4. Куратор академічної групи призначається і звільнюється з посади наказом директора коледжу.

1.5.   Куратор групи підпорядковується безпосередньо директору, заступнику директора з виховної роботи, завідувачу відділенням.

1.6.   Куратор академічної групи при визначенні змісту, форм і методів роботи керується Конституцією України, Загальною декларацією прав людини, Законами України «Про освіту»,  «Про фахову передвищу освіту», законодавчими та нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури та інформаційної політики України, департаменту освіти і науки

          Запорізької обласної державної адміністрації, департаменту культури та інформаційної політики України, наказами та розпорядженнями директора коледжу, методичними рекомендаціями МО кураторів академічних груп, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, що стосуються виховної роботи в академічній групі.

1.7. Загальне керівництво роботою кураторів, систематичний контроль за її виконанням і координацію кураторських заходів у навчальних групах та коледжі в цілому здійснює заступник директора з виховної роботи.

1.8.  Куратор планує свою роботу у відповідності до річного плану виховної роботи з урахуванням рекомендацій МО кураторів академічних групп, соціального педагога.

1.9. Куратор групи дотримується Конвенції про права дитини.

1.10. Куратор групи систематично обмінюється інформацією або звітує з питань, що входять у його компетенцію перед адміністрацією коледжу.

1.11. Куратор групи здійснює свою діяльність відповідно до головних завдань коледжу:

  • виховання у студентів, як громадян України поваги до Конституції України та відповідального ставлення до своїх обов’язків;
  • формування особистості студента, сприяння розвитку його світогляду, духовності, здібностей і обдарувань;
  • реалізація права студентів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
  • виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної і рідної мови, національних цінностей українського народу т інших народів і націй;
  • виховання свідомого ставлення до свого здоров’я і здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я студентів.

 

1.12. Куратор групи повинен знати:

  • дисципліни психолого-педагогічного циклу, у тому числі педагогіку, психологію, вікову фізіологію;
  • володіти методикою організації виховної роботи;
  • форми, методи, засоби навчально-виховного процесу, вимоги до його матеріально-технічного оснащення;
  • індивідуальні характеристики студентів, питання формування різних студентських колективів і керівництва ними;
  • державну мову відповідно до чинного законодавства про мови в Україні.

ІІ. ОБОВ’ЯЗКИ КУРАТОРА.

Куратор зобов’язаний:

2.1. Постійно поповнювати свої знання з основ педагогіки, психології, філософії, анатомії, фізіології, гігієни, теорії та методики виховання різновікових категорій людей; відвідувати лекції, семінари, тренінги, організовані для кураторів інституту.  

2.2. Формувати національну свідомість майбутньої інтелектуальної еліти держави, виховувати повагу до історії та культури рідного народу, його мови, традицій і звичаїв; підвищувати духовну культуру студентів; розвивати соціальну активність молоді; забезпечувати можливість самореалізації студентів; сприяти зміцненню фізичного та психічного здоров’я студентів, їх професійному розвитку. Виховувати у студентів почуття відповідальності за збереження майна в аудиторіях та гуртожитку коледжу.

2.3. Відвідувати засідання методичного об‘єднання кураторів навчальних груп.

2.4. Регулярно проводити з групою виховні години у відповідності до розкладу.

2.5. Періодично (відповідно до графіка, але не рідше ніж двічі на місяць) відвідувати гуртожиток з метою допомоги його мешканцям у вирішенні соціально-побутових, санітарно-гігієнічних проблем, про що робити записи у відповідних журналах; дізнаватися про поточний стан справ у гуртожитку; вивчати та аналізувати інформацію, яка надходить від студради гуртожитку або від студентів, інформувати про неї заступника директора з виховної роботи.

2.6. Мати повну інформацію (сімейний стан, стан здоров’я, матеріальний добробут сім’ї, інтереси, здібності) про кожного студента групи в період його навчання в коледжі.

2.7. Вести «Журнал куратора», в якому фіксувати персональні дані про студентів групи, їх успішність, трудову дисципліну, участь у громадському житті, а також план виховної роботи групи і хід його виконання.

2.8. Дотримуватися морально-етичних норм при спілкуванні зі студентами і не допускати розповсюдження конфіденційної інформації, яка стосується студентів групи.

2.9. Вести індивідуальну виховну роботу з кожним студентом групи.

2.10. Контролювати роботу старости групи.

2.11. Своєчасно інформувати заступника директора з виховної роботи та зав. відділенням про проблемні ситуації на групі.

2.12. Ознайомлювати студентів групи з дотичними до них наказами, розпорядженнями державних органів, адміністрації коледжу; визначати заходи щодо виконання наказів та розпоряджень і контролювати виконання цих заходів.

2.13. Брати участь в організації та проведенні загальних масових заходів (фестивалів, конкурсів і т.д.), передбачених у річних та поточних планах виховної роботи коледжу.

2.14. Скеровувати студентів до активної участі в студентському самоврядуванні. Допомагати студентському активу в організації їх роботи.

2.15. Прищеплювати студентам групи любов до обраної спеціальності.

2.16. Залучати студентів до науково-дослідної, культурно-масової, спортивної роботи. Ініціювати, організовувати проведення виховних заходів (зустрічі з визначними діячами науки, освіти, культури; екскурсії до всенародних святинь; відвідання музеїв, театрів, кінотеатрів, виставок та інших культурних осередків; проведення конференцій, круглих столів, диспутів і дискусій і т. ін.).

2.17. Залучати до співробітництва спеціалістів різних галузей (охорони здоров’я, культури, спорту і т.д.), які можуть допомогти в організації виховної роботи в групі.

2.18. Контролювати успішність, стан відвідування занять студентами, результати поточного та підсумкового контролю знань. Студентів, які не встигають у навчанні, куратор бере під особистий контроль.

2.19. Контролювати та оцінювати участь студентів у громадському житті (відображати оцінку громадської діяльності студентів у своїх звітах).

2.20. Підтримувати зв'язок із батьками студентів, у разі потреби інформувати їх про неналежне відвідування занять, порушення правил внутрішнього розпорядку коледжу, успішність їх дітей.

2.21. Готувати студентів до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами.

2.22. Відслідковувати працевлаштування випускників групи протягом 3-х років.

2.23. Проводити з групою відкриті виховні години (заходи).

2.24. Систематично звітувати перед навчальною частиною та головою ПЦК про успішність студентів навчальної групи.

2.25. Тісно співпрацювати з соціально-психологічною службою коледжу, навчальною частиною, викладачами, які викладають у ввіреній йому групі.

2.26. З питань ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ куратор навчальної групи:

2.26.1. Несе відповідальність за збереження життя і здоров’я студентів під час навчально-виховного процесу.

2.26.2. Забезпечує проведення навчально-виховного процесу, що регламентується чинним законодавчими та нормативно-правовими актами з охорони праці.

2.26.3. Організовує вивчення студентами правил і норм з охорони праці.

2.26.4. Проводить інструктажі зі студентами, про що робить відповідні записи у відведених журналах:

2.26.4.1. З безпеки життєдіяльності під час проведення навчальних занять, позакласних заходів :

  • вступний на початку навчального року – з реєстрацією в журналі обліку навчальних занять на сторінці куратора групи;
  • первинний, позаплановий, цільовий інструктажі – з реєстрацією в спеціальному журналі.

2.26.5. Здійснює контроль за виконанням студентами правил (інструкцій) з безпеки під час навчально-виховного процесу.

2.26.6. Проводить профілактичну роботу щодо запобігання травматизму серед студентів під час навчально-виховного процесу.

2.26.7. Проводить профілактичну роботу серед студентів щодо вимог особистої безпеки у побуті (дії у надзвичайних ситуаціях, дорожній рух, участь у масових заходах, перебування у громадських місцях, об’єктах мережі торгівлі тощо).

2.26.8. Терміново повідомляє керівника та інженера з охорони праці колледжу про кожний нещасний випадок, що трапився з студентом, організовує надання першої долікарської допомоги потерпілому, викликає медпрацівника.

2.26.9. Бере участь у розслідуванні та здійсненні щодо усунення причин, що призвели до нещасного випадку.

ІІІ. ПРАВА КУРАТОРА.

Куратор має право:

3.1. Самостійно обирати форми, методи, педагогічні прийоми роботи з групою.

3.2. На захист професійної честі і гідності.

3.3. Знайомитися із скаргами та іншими документами, які містять оцінку його діяльності, давати свої пояснення.

3.4. За погодженням із групою вносити пропозиції про призначення та звільнення старости групи.

3.5. Разом з групою визначати час і місце проведення аудиторних та позааудиторних виховних заходів.

3.6. Отримувати у навчальній частині інформацію, що стосується академічної успішності і навчальної дисципліни студентів своєї групи. Брати участь у розробці та затвердженні індивідуального навчального плану студента.

3.7. Брати участь в обговорені та вирішенні усіх питань, які стосуються студентів групи (призначення стипендії, надання соціальної стипендії, надання місця в гуртожитку, складання характеристик і т. ін.).

3.8. У разі необхідності (за погодженням із завідувачем відділення, заступником директора з навчальної роботи) відвідувати навчальні заняття підопічної групи, бути присутнім при ліквідації академічної заборгованості студентом на засіданні комісії.

3.9. Залучати до виховних заходів студентів інших груп.

3.10. Звертатися до заступника директора з виховної роботи з пропозиціями щодо удосконалення виховної роботи та удосконалення умов навчання і побуту студентів.

3.11. Виступати перед адміністрацією коледжу з пропозиціями щодо заохочення студентів групи за успіхи у навчанні, науковій, спортивній, культурно-масовій та громадській роботі.

3.12. Виступати перед адміністрацією коледжу з пропозиціями про накладання на студентів стягнень за порушення ними навчальної і трудової дисципліни, громадського порядку тощо.

3.13. Куратор має право повідомляти батьків студента про порушення ним Правил внутрішнього розпорядку, незадовільну успішність, а також висловлювати від імені адміністрації коледжу подяку батькам за відмінне навчання й виховання дітей.

3.14. Виступати з пропозиціями, щодо організації роботи кураторів навчальних груп на засіданнях методичного об’єднання кураторів навчальних груп та вихователів.

ІV. ОЦІНКА РОБОТИ КУРАТОРА ТА ФОРМИ ЗВІТНОСТІ

4.1. Оцінювати роботу куратора мають право директор коледжу, заступники директора з навчальної та виховної роботи, зав. навчальної частини на підставі:

  • аналізу навчальної та громадської діяльності групи (успішність, дисципліна, участь студентів у громадському житті);
  • активності куратора у вирішенні навчально-виховних питань;
  • належного оформлення документації;
  • кількості проведення відкритих виховних заходів;
  • виконання доручень адміністрації;
  • відгуків студентів навчальної групи, виходячи з анкетування яке може проводитися адміністрацією колледжу, МО кураторів академічних груп;
  • відсутності скарг студентів групи.

4.2. Питання виховної роботи кураторів є обов’язковим пунктом порядку денного засідання адміністративної ради при директорі та Педагогічної ради коледжу.

4.3. У кінці кожного семестру куратори звітують про виконану роботу на засіданні методичного об’єднання кураторів навчальних груп і подають заступникові директора з виховної роботи детальний письмовий звіт (журнал куратора) із зазначенням змісту, методів, форм роботи, часу проведення заходу, списку виконавців і учасників.

4.4. Куратор може бути запрошений для звіту про свою роботу на засідання адміністративної ради чи Педагогічної коледжу.

4.5. Якість роботи куратора враховується під час проведення атестації.

4.6. Виконання обов’язків куратора неодмінно враховується при визначенні різних видів заохочення співробітників.

4.7. Органи студентського самоврядування за письмовим клопотанням групи можуть виносити до адміністрації коледжу питання про заміну куратора у випадку вагомих фактів та аргументів (якщо куратор неналежним чином виконує свої обов’язки, що покладені на нього даним Положенням, не має авторитету, тощо)

4.8. За недобросовісне виконання своїх обов’язків куратору може бути оголошені опередження,  догана а також він може бути відсторонений від кураторської діяльності.

V. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ КУРАТОРА.

5.1. За незалежне виконання або невиконання своїх посадових обов’язків, що передбачені цим Положенням, − в межах, визначених чинним адміністративним законодавством України про працю.

5.2. За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

5.3. За завданні матеріальні збитки – в межах, визначеним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

5.4. За реалізацію освітніх програм у відповідності з навчальним планом та графіком навчального процесу – згідно з Положенням та іншими внутрішніми нормативними документами навчального закладу, а також чинного законодавства про працю.

5.5. За неналежне виконання вимог, визначених Положенням та правилами внутрішнього трудового розпорядку – в межах, визначених чинним адміністративним законодавством.

5.6. За застосування методів виховання, пов’язаних із фізичним чи психічним насильством над особистістю студента – в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

5.7. За життя і здоров’я студентів групи під час заходів, а також за дотриманням їхніх прав і свобод відповідно до чинного законодавства

kuretor

 

ПІДТРИМКА ДІТЕЙ В УМОВАХ ВІЙНИ. ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ

«Під час війни порушуються всі права дитини: право на життя, право бути з сім’єю і громадою, право на здоров’я, право на розвиток особистості, а також право на турботу і захист.»

Звіт ООН 1996 року 

«Вплив збройного конфлікту на дітей»

       Війна, збройні конфлікти мають руйнівний вплив на  дитину - як фізично, так і психологічно Фізичні наслідки досить легко розпізнати – зруйнована будівля, порваний одяг, поранення чи травми

      Проте, психологічні наслідки можуть бути на перший погляд більш непомітними, але у той же час – більш серйозними та довготривалими.

 ЯК ВІЙНА ВПЛИВАЄ  НА ДІТЕЙ?

      Крім прямої загрози життю і здоров'ю, війна та збройні конфлікти створюють серйозні ризики для психічного здоров’я дитини, а також її подальшого розвитку.

     Серед іншого, дитина може:

  • бути свідком активних бойових дій, бомбардування
  • стати жертвою насилля (психологічного, фізичного, сексуального) стати свідком смерті своїх батьків, родичів, друзів, інших людей бути примусово розлучена з батьками
  • бути змушена покинути свою домівку

 Психіатричні та психологічні дослідження показали, що війна залишає тривалі наслідки у психіці дітей та підлітків. Під час війни діти стикаються (у різному ступені) з двома типами травматичних подій:

  • тип I  (раптова травматична подія);
  • тип II (тривалий вплив несприятливих подій, що призводить до дисфункції механізмів подолання).

          Як наслідок, діти і підлітки страждають від таких психічних порушень, як тривожні розлади, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), депресія, дисоціативні розлади (відсторонення від зовнішнього світу, деперсоналізація, дереалізація, заціпеніння, кататонія), розлади поведінки (особливо агресія, асоціальна та насильницька злочинна поведінка), а також зловживання алкоголем і психоактивними речовинами, значно більшою мірою, ніж їх ровесники у країнах, не уражених війною.

         На думку деяких вчених, проблеми з психічним здоров’ям насправді є «звичайною реакцією на аномальні події».

         На жаль, нині через агресію з боку Росії Україна увійшла до списку зон найбільш жорстоких збройних конфліктів останніх десятиліть: Афганістан, Балкани, Камбоджа, Чечня, Ірак, Ізраїль, Ліван, Палестина, Руанда, Шрі-Ланка, Сомалі та Уганда.

       Bчені, які досліджували проблему впливу війни на дітей, зробили висновок, що воєнна травма веде до довгострокових наслідків для психіки дітей – і чим триваліший конфлікт, тим сильніші його симптоми.

       За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), яка невпинно закликає захистити дітей під час збройних конфліктів, у 10% людей, які пережили травматичні події, пізніше з’являться симптоми психічної травми, а ще у 10% будуть змінюватися поведінка або з’являтися психологічні порушення, які заважатимуть їм функціонувати в повсякденному житті (найпоширенішими розладами є тривога, депресія та психосоматичні проблеми).

 

Психічні розлади насправді є  нормальною реакцією на ненормальні події

        Деякі дослідники стверджують, що найважливішими чинниками, які визначають вплив війни на психічне здоров’я дітей, є:

  • позбавлення основних ресурсів (таких як житло, вода, їжа, відвідування школи, можливість підтримки здоров’я);
  • порушені сімейні стосунки (через втрату, розлуку чи переміщення у іншу місцевість/країну);
  • дискримінація через втрату певного статусу (негативний вплив на самоідентифікацію);
  • песимістичні погляди (постійне відчуття втрати та горя, нездатність побачити світле майбутнє)
  • сприйняття насильства як норми життя.

       У той же час недавні психосоціальні дослідження вказують на величезну здатність до відновлення психічного потенціалу дітей, які зазнали дегуманізуючих умов. Саме ця стійкість до тривалого стресу дозволяє їм пізніше стати повноцінними дорослими людьми, незважаючи на психічні травми.

 

ЇМ ТРЕБА ПРОСТО ДОПОМОГТИ

        Вчені визначили кілька захисних механізмів, серед яких найважливішими є вплив стратегій подолання ситуації, системи переконань, здорові сімейні стосунки та дружба.

        Водночас варто зазначити, що бідність, неналежні житлові умови, домашнє насильство, дискримінація та соціальна ізоляція – це ті проблеми, які необхідно вирішувати після війни, щоб успішно уникнути тривалих наслідків травматичних подій та підвищити стійкість психіки.

        Загалом, найпоширенішими психічними розладами, про які повідомлялося серед дітей та підлітків, які зазнали впливу війни, є посттравматичні стресові розлади та депресія.

       Інші відомі розлади включають гострі реакції на стрес, синдром дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ), панічний розлад, тривожні розлади, характерні для дитинства, і розлади сну.

Основні симптоми посттравматичних стресових розладів

      Повторні переживання

      Дитина з цим симптомом ПТСР багаторазово мимоволі і яскраво переживає травмувальну подію що має наступні прояви:

  • багаторазові спогади;
  • нічні кошмари;
  • повторювані та тривожні образи чи відчуття;
  • фізичні відчуття, такі як біль, пітливість, нудота або тремтіння.

      Деякі діти мають постійні негативні думки про свій досвід, неодноразово ставлять собі питання, які заважають їм змиритися з подією.

      Наприклад, вони можуть задаватися питанням, чому з ними сталася певна подія і чи могли вони щось зробити, щоб зупинити це, що може призвести до почуття провини або сорому.

        Відсторонення та емоційне заціпеніння

        Ще одним ключовим симптомом посттравматичного стресового стресу є спроба уникнути нагадування про травматичні події.

        Зазвичай це означає намагання уникати певних людей чи місць, які нагадують хворому про травму, або уникнення розмов з іншими людьми про свій досвід.

        Багато людей з посттравматичним стресовим розладом намагаються витіснити спогади про подію, часто відволікаючись на навчання, роботу чи хобі.

        Деякі люди намагаються впоратися зі своїми почуттями, намагаючись взагалі нічого не відчувати. Це відомо як емоційне заціпеніння.

        Це може призвести до того, що людина стає ізольованою та замкнутою, а також може відмовитися від діяльності, яка раніше їй подобалася.

        Гіперзбудження (відчуття перебування «на межі»)

Деякі підлітки із посттравматичним стресовим розладом можуть стати дуже занепокоєними і втратити здатність розслаблятися. Вони можуть постійно думати про загрози і легко лякатися.

        Цей стан психіки відомий як гіперзбудження.

        Гіперзбудження часто призводить до появи специфічних симптомів:

  • дратівливість;
  • спалахи гніву;
  • проблеми зі сном (безсоння);
  • труднощі з концентрацією уваги.

          Інші проблеми

       Багато дітей з посттравматичним стресовим стресом також мають ряд інших проблем, зокрема:

  • інші проблеми з психічним здоров'ям, такі як депресія, тривога або фобії;
  • самопошкодження або деструктивна поведінка, наприклад, зловживання наркотиками або алкоголем;
  • інші фізичні симптоми, такі як головні болі, запаморочення, болі в грудях і шлунку. ПТСР іноді призводить до проблем, пов’язаних з навчанням чи роботою, і розриву стосунків.

ЯК РОЗПІЗНАТИ СТРЕС У ДИТИНИ?

 

0-6 років

  • ❖ підвищена залежність від батьків, опікунів
  • ❖ повернення до поведінки властивої  дітям більш молодшого віку 
  • ❖ порушення режиму сну та  харчування
  • ❖ страшні сновидіння, через які дитина  прокидається вночі
  • ❖ підвищена дратівливість
  • ❖ поява страху певних звичних речей
  • ❖ частіший плач
  • ❖ гірша концентрація
  • ❖ небажання грати

7-12 років

  • ❖ відсторонення
  • ❖ порушення режиму сну та  харчування
  • ❖ травмуючі сновидіння з кошмарними  сценами
  • ❖ підвищений страх 
  • ❖ прояви агресії, дратівливість
  • ❖ погіршення пам'яті, концентрації
  • ❖ часті розмови про новини, події
  • ❖ відчуття провини, звинувачення себе
  • ❖ підвищення рівня тривожності,  очікування повторення подій

13-18 років 

  • ❖ дратівливість, депресивні стани,  саморуйнівні настрої, агресія
  • ❖ перепади настрою
  • ❖ ворожість, віддаленість, прагнення  відмежуватися
  • ❖ порушення режиму сну та  харчування
  • ❖ травмуючі сновидіння з кошмарними  сценами
  • ❖  падіння фізичної активності
  • ❖  втрата інтересу до звичайних занять
  • ❖  невпевненість через страх, і як  наслідок – відкладання прийняття  рішень, неконтактність з оточуючими
  • ❖  порушення пам'яті, уваги

СИЛА БАТЬКІВСЬКОЇ  ПРИСУТНОСТІ

      Психоаналітики Дороті Берлінгем, Анна Фройд у книзі 1943 року «Війна та діти» виявили, що під час травматичних подій присутність батьків, або інших дорослих осіб, що дбають про дитину, які приділяють їй належну увагу та піклуються про її потреби, є ключовим джерелом стабільності дитини

 

Батьки в паніці?!

      У кризові моменти всім важко впоратися. Це стосується не тільки дітей. В такій самі мірі – дорослих.

      Здатність вирішувати проблеми дуже швидко руйнується, коли ми відчуваємо травму. Наш мозок просто працює інакше.

ЩО ВСЕ Ж ТАКИ РОБИТИ?

  Зберігайте власний спокій 

Підходячи до розмови, заспокойтеся. Діти часто копіюють почуття своїх батьків: якщо ви стурбовані ситуацією, швидше за все, ваша дитина також буде неспокійною.

 Дозвольте дитині висловлювати свої емоції та почуття 

Неможна говорити «не згадуй цього» або «забудь про це» – навпаки, важливо надати можливість максимально висловитися та виявити емоції.

Знайдіть час, коли ваша дитина хоче поговорити

Дайте дітям можливість розповісти вам, що вони знають, що вони відчувають, і поставити вам запитання. Можливо, вони сформували зовсім іншу картину ситуації, ніж ви. Знайдіть час, щоб послухати, що вони думають, що вони бачили чи чули.

Підтримуйте дитину, її почуття

Важливо, щоб діти відчували підтримку в розмові. Вони не повинні відчувати себе засудженими або відкидати свої занепокоєння. Коли діти мають можливість вести відкриту та відверту розмову про речі, які їх засмучують, це може створити відчуття полегшення та безпеки.

Дізнайтеся, що вони знають і що відчувають

Виберіть час і місце розмови, щоб це було "природним чином". Тоді, вашій дитині буде комфортно розмовляти вільно. Намагайтеся уникати розмов про війну безпосередньо перед сном. Будьте готові поговорити з дитиною, якщо вона коли-небудь підніме цю тему. Якщо це перед сном, закінчте чимось позитивним, наприклад, читанням улюбленої історії, щоб допомогти їй добре спати.

Пристосуйте розмову до дитини

Підходячи до розмови з дитини, звертайте увагу на її вік. Маленькі діти можуть не розуміти, що означають конфлікт або війна, і потребують пояснення відповідного до свого віку. Будьте обережні, не пояснюйте ситуацію надмірно і не вдавайтеся в деталі, оскільки це може викликати у дітей зайву тривогу. Маленькі діти можуть бути задоволені лише розумінням того, що іноді країни воюють.

Запевніть їх, що дорослі в усьому світі наполегливо  працюють, щоб вирішити цю проблему

Нагадайте дітям, що вирішувати це не їхня проблема. Вони не повинні відчувати провину за те, що грають, бачать своїх друзів і роблять те, що робить їх щасливими.

Дайте їм практичний спосіб допомогти

Підтримуйте дітей, які хочуть допомогти. Діти, які мають можливість допомогти постраждалим від конфлікту, можуть відчувати себе частиною вирішення. Відчуття робити щось, неважливо, наскільки воно дрібне, часто може принести великий комфорт. Подивіться, чи хоче ваша дитина брати участь у позитивних діях. Можливо, вони могли б намалювати плакат або написати вірш за мир, або, можливо, ви могли б взяти участь у місцевому зборі коштів або приєднатися до петиції.

Дбайте про медіагігієну та медіаграмотність вашої дитини  в умовах війни

❖ Діти можуть отримувати інформацію з різних джерел, тому важливо уточнювати у дитини, звідки вона дізналася ту чи іншу інформацію. Можна почати з таких запитань: «Це цікава думка. Розкажи, чому ти так думаєш?», «Мені важливо почути твою думку про це…», «Як ти думаєш, де ми можемо отримати більше інформації про це?».

❖ Навчіть дитину тому, що таке медіаграмотність та критичне мислення, розкажіть про те, як і для чого можуть поширюватися фейки. Саме тоді, коли дитина запитує, висуває гіпотези, шукає причини - вона мислить, важливо вчити дитину перевіряти інформацію в різних джерелах, які вважаються достовірними.

Закінчуйте розмову турботою 

❖ Завершуючи розмову, важливо переконатися, що ви не залишаєте дитину в стані лиха. Спробуйте оцінити її рівень тривожності, спостерігаючи за мовою її тіла, тоном її голосу та диханням.

❖  Нагадайте їй, що вам не байдуже і що ви готові вислухати  й підтримати, коли дитина хвилюються.

Подбайте про себе

Діти зрозуміють реакцію дорослих на новини, тому якщо ви справляєтеся з ситуацією - це допомагає і дітям.

Нові ритуали 

Створіть нові ритуали, які допоможуть відчути дитині єдність  та силу сім’ї. Це може бути читання вголос, вечірні обійми,  спільні молитви або співи. 

Щоденне спілкування на різні теми 

Щоб дитина не почала ізолюватися, вона потребує постійного  спілкування та емоційного залучення дорослих. Ви можете  обирати різні теми для розмов, не фокусуючись на  травматичний для психіки подіях.

Обмежте потік новин 

Подумайте про те, щоб вимикати новини при дітях дошкільного або молодшого шкільного віку. Новинний контент наразі є травмуючим для них, може викликати багато занепокоєння та підсилювати тривогу і страх.   З дітьми середнього шкільного віку та підлітками ви можете використовувати перегляд новин як можливість обговорити, що відбувається в країні та у вашій громаді, зокрема з використанням вищезазначених порад.

    Також подумайте, як і що ви говорите про ситуацію з іншими дорослими, особливо коли дитина може це чути або бути присутньою під час розмови. 

 

ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ЯК ЗАСПОКОЇТИ  ДИТИНУ

 Дихання животом

Часто, коли ми відчуваємо стрес, наше дихання стає  поверхневим, високо в грудях, і ми забуваємо глибоко дихати  животом. 

Як це зробити:

  • Покладіть руку на живіт
  • Зробіть 5 глибоких вдихів, витратьте 5 секунд на вдих і 5  секунд на видих, вдихаючи через ніс і видихаючи через рот

ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ЯК ЗАСПОКОЇТИ  ДИТИНУ

 Моє особливе місце

Іноді світ навколо нас може бути приголомшливим. Уявіть, що ви  знаходитися в спокійному місці без стресу. 

Як це зробити:

❖ Сядьте або ляжте в зручній позі, закрийте очі та розслабтеся

❖ Зробіть кілька глибоких повільних вдихів

❖ Продовжуйте дихати повільно і тихо

❖ Слухайте і стежте за розповіддю у своїй думці

 

ТУРБОТА ПЕДАГОГІВ

 Два основних завдання дитини –

вчитися та розважатися

 

                                                                        Дейв Зіглер (PhD, психолог, 

виконавчий директор психологічного 

центру «Джаспер Маунтейн», США)

ПАМ’ЯТАЙТЕ, ЩО…

 

       Деякі події в навчальному середовищі можуть викликати у дитини тривогу або поведінкові реакції:

  • ❖ Темні коридори
  • ❖ Люди в уніформі або важких чоботях
  • ❖ Голосні або різкі розмови
  • ❖ Дзвінки, пожежна сигналізація або навчання евакуації та інше

Діти можуть:

  • ❖ Працювати дуже повільно
  • ❖ Бути непослідовними у своїй роботі
  • ❖ Виглядати неорганізовано
  • ❖ Мати інші прояви пережитого стресу

Фізична та емоційна безпека дитини

ФІЗИЧНА БЕЗПЕКА

  • ❖  Зважайте на особистий простір
  • ❖  Забезпечте фізичний контакт з дитиною, коли вона цього потребує
  • ❖  Запитуйте дозволу перед будь-яким фізичним контактом
  • ❖ Фізичний комфорт може допомогти заспокоїти  дітей і навчитися регулювати свої емоції

ЕМОЦІНА БЕЗПЕКА

  • ❖ Визначте час і простір для дитини, яка живе з травмою, щоб вона могла поговорити про це, якщо вона цього забажає.
  • ❖ Підготуйтеся до труднощів, наприклад, якщо дитина не любить/ боїться залишатися на самоті, намагайтеся, не залишати її наодинці. Будьте толерантними до релігійних переконань. Якщо дитина приписує травму вищій силі, дозвольте дитині мати власні переконання.
  • ❖ Ви маєте розпізнавати тригери зовнішнього оточення: погода, дати (річниці втрат чи травм) тощо.

ЩО ТА ЯК РОБИТИ?

Реагувати на тригери в даний момент

     Діти, які пережили травматичні події, можуть бути легко спровоковані і засмучені нагадуванням про ці події.

     Усвідомлюйте нагадування, які можуть діяти як тригери. Тригери будуть різними для кожної дитини і часто будуть безпосередньо стосуватися події, яку вони пережили, але в інший час вони можуть бути більш дискретними. Наприклад, гучний хлопок дверей або конкретна дата.

Заохочуйте «повернути життя»

      Поганий настрій і відсутність мотивації займатися раніше приємними видами діяльності є поширеними після травми. Заохочуйте дітей продовжувати займатися раніше приємними справами, навіть якщо їм це не подобається в певний поточний момент.

Заземлення (Grounding)

        Прийоми заземлення можна використовувати, щоб повернути дитину в ситуацію "тут і зараз". Дані прийоми, зазвичай, вимагають, щоб діти звертали увагу на свої п’ять почуттів. Наприклад, простим є прийом «5, 4, 3, 2, 1», де ви можете запропонувати дітям сказати:

  • 5 речей, які вони можуть бачити,
  • 4 речі, які вони можуть відчувати,
  • 3 речі, які вони можуть почути,
  • 2 речі, які вони можуть відчувати запах, і
  • 1 річ, яку вони можуть відчути на смак.

        Практикуйте прийоми заземлення для всього класу, щоб не виділяти дітей, які пережили травму. Інші приклади прийомів заземлення включають практикування спокійного дихання, розслаблення м’язів, прослуховування музики та малювання.

Допомога в концентрації

         Цим дітям, ймовірно, дуже важко зосередитися на завданнях, особливо в напруженому класі. Допоможіть їм залишатися зосередженими, представляючи інформацію в різних форматах, розбивайте інструкції із завдання на менші, більш керовані кроки.

Слідкуйте за симптомами і звертайтеся до фахівців!

Пам’ятайте, що від вас не очікують бути терапевтом або психологом. Слідкуйте за симптомами дітей. Може рекомендуватися професійна підтримка.

КОРИСНІ   ПОСИЛАННЯ

https://www.unicef.org/ukraine/parents-children-support-during-military-actions 

https://knowledge.org.ua/wp%20content/uploads/2022/03/Поради-%20батькам-%20під-час-%20війни.pdf  

https://sppu.com.ua/  

https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-robota/materialy dlia-vykorystannia-v-roboti-pid-chas-voiennykh-diy/ 

https://decentralization.gov.ua/news/14795

https://www.unicef.org/ukraine/stories/about-post-traumatic-stress-disorder  ❖ https://warchildhood.org/ua/impact-of-war-on-childrens-mental-health/

ДЖЕРЕЛА:

Автор муралу:  http://chemisland.com/

НАСТІЛЬНА КНИГА КУРАТОРА НАВЧАЛЬНОЇ ГРУПИ (методичні рекомендації) – є узагальненням досвіду роботи досвідчених кураторів навчальних груп ВНЗ України.

Дані рекомендації розроблено у відповідності до специфіки роботи Комунального закладу «Мелітопольський    фаховий колледж культури і мистецтв» Запорізької обласної ради

 УПОРЯДНИК: - Заступник директора з виховної роботи КЗ «МФККіМ» ЗОР, голова МО кураторів академічних групп Максімичева О.Я.