Положення про соціально-психологічну службу

Комунального закладу «Мелітопольський фаховий коледж культури і мистецтв» Запорізької обласної ради

 Соціально-психологічна служба забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку здобувачів освіти, мотивів їх поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, гендерних та інших індивідуальних особливостей, сприяє створенню умов для виконання освітніх і виховних завдань закладів освіти.

Соціально-педагогічний патронаж здійснює соціальний педагог. Він сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує консультативну допомогу батькам. 

Просвітницьку та навчальну роботу серед учасників освітнього процесу проводять викладачі (з відповідною фаховою освітою) на своїх предметах «Психології», «Педагогіки», «Основ педагогіки і психології», «Фізичного виховання».

З питань захисту прав здобувачів освіти від будь-яких видів і форм насильства,  захист конституційних прав і статусу, законних інтересів здобувачів освіти,  представляє їхні інтереси у правоохоронних і судових органах  юрисконсул  коледжу.

Для організації належного психологічного, соціально-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу у новому 2023-2024  навчальному році у КЗ «МФККіМ»ЗОР створено психологічну службу закладу у складі:

• соціального педагога  Малютіної Наталії Олександрівни
• юрисконсула  Мовчан Олени Олексіївни
• викладача «Педагогіки»  Капріор Наталії Георгіївни
• викладача «Психології», «Професійна етика і психологія ділового спілкування»
• та «Основ педагогіки та психології» Атаманчук Оксани Валеріївни
• викладача «Фізичної культури»  Крупініча Віталія Олександровича

Метою діяльності психологічної служби є сприяння створенню умов для соціального та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, охорони ментального здоров’я, надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань закладу. У своїй діяльності психологічна служба керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», Положенням про психологічну службу у системі освіти України, іншими законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України. 

Завдання психологічної служби:

• збереження та зміцнення ментального здоров’я, сприяння особистісному, інтелектуальному, фізичному і соціальному розвитку здобувачів освіти шляхом доповнення сучасних методів навчання та виховання ефективними психолого-педагогічними технологіями;
• сприяння забезпеченню психологічної безпеки, надання психологічної і соціально-педагогічної допомоги всім учасникам освітнього процесу.

Принципи діяльності психологічної служби:

• науковість, цілісність і наступність, професійна компетентність та відповідальність;
• індивідуальний підхід;
• доступність соціально-педагогічних та психологічних послуг (допомоги);
• міждисциплінарність, комплексність і системність у здійсненні професійної діяльності;
• добровільність;
• людиноцентризм та партнерство;
• конфіденційність;
• дотримання норм професійної етики.

Функції психологічної служби:

• діагностично-прогностична — психолого-педагогічне вивчення чинників становлення особистості, її індивідуального розвитку;
• організаційно-методична — визначення стратегії, мети, завдань, планування діяльності психологічної служби та координація взаємодії учасників освітнього процесу;
• корекційно-розвиткова — система впливів, спрямованих на подолання визначених проблем, труднощів, шкідливих звичок, негативних емоційних станів у здобувачів освіти; здійснення психолого-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці, подолання різних форм девіантної поведінки; сприяння розвитку освітніх, інтелектуальних, загальних, спеціальних та соціальних здібностей, формування мотивації до освітньої діяльності у здобувачів освіти; надання психолого-педагогічної допомоги здобувачам освіти з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності;
• консультативна — допомога у вирішенні проблем щодо розвитку, виховання, навчання та формування психологічної і соціальної компетентності учасників освітнього процесу;
• просвітницько-профілактична — поширення психологічних знань, виявлення фактів порушення прав здобувачів освіти, вжиття заходів щодо подолання негативних чинників, які впливають на життєзабезпечення студентів, її моральний та соціальний розвиток, профілактика та попередження негативних впливів;
• соціально-захисна — здійснення соціально-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу, які опинилися у складних життєвих обставинах, перебувають у кризових ситуаціях (постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо); захист конституційних прав і статусу, законних інтересів здобувачів освіти.

Напрями діяльності працівників психологічної служби:

• діагностика — виявлення причин труднощів у навчанні, інтелектуальному розвитку, соціально--психологічній адаптації; вивчення та визначення індивідуальних особливостей динаміки розвитку особистості, потенційних можливостей в освітньому процесі, професійному самовизначенні;
• профілактика — своєчасне попередження відхилень у розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям в освітньому процесі;
• корекція — усунення виявлених труднощів соціально-психічного розвитку здобувачів освіти, зниження ризиків проблем адаптації до освітнього середовища, схильності до залежностей та правопорушень, різних форм девіантної поведінки;
• навчальна діяльність — форма активного співробітництва, направлена на удосконалення, розвиток, формування особистості;
• консультування — багатофункціональний вид індивідуальної та групової роботи, спрямований на вирішення запитів, з якими звертаються учасники освітнього процесу;
• зв’язки з громадськістю — діяльність, спрямована на досягнення взаєморозуміння, співпрацю між окремими особами, колективами, соціальними групами, організаціями, державними органами управління;
• просвіта — формування психологічної та соціальної компетентності учасників освітнього процесу.

Навчальна діяльність – форма активного співробітництва, спрямована на удосконалення, розвиток і формування особистості. У закладі цей напрям роботи реалізується працівниками психологічної служби шляхом викладання навчального матеріалу за програмами предметів «Психологія», «Педагогіка», «Основи педагогіки і психології», «Фізичного виховання», «Право». Фахівцями психологічної служби рекомендовано впроваджувати тренінги, завдяки яким відбувається підвищення психологічної культури усіх учасників освітнього процесу. Навчальні заняття і тренінги, які проводять працівники психологічної служби, формують у здобувачів освіти навички спілкування з однолітками і дорослими, уміння розв’язувати чи уникати конфліктних ситуацій, свідомо ставитися до збереження власного здоров’я, долати шкідливі звички, протидіяти насильству, розвивати психологічну культуру, піклуватися про своє ментальне здоров’я. Вивчення психологічних дисциплін пов’язане з первинною профілактикою, спрямованою на налагодження конструктивної соціальної взаємодії учасників освітнього процесу, і дає можливість здобувачам освіти пізнати самих себе та оточуючих, виробити імунітет до негативних викликів сьогодення, сформувати усвідомлене ставлення до вибору майбутньої професії, набути комуніктивних навичок, розвивати уміння будувати стосунки з протилежною статтю. 

Просвітницька робота фахівців психологічної служби пов’язана з наданням та поширенням знань, ознайомленням усіх учасників освітнього процесу зі специфікою діяльності працівників психологічної служби закладу, методами їх роботи та можливостями. Основний зміст просвітницької роботи психологічної служби закладу  полягає у:

• ознайомлення педагогів з технологіями надання першої психологічної допомоги учасникам освітнього процесу та запровадження «Психологічної хвилинки» під час занять;
• інформування з проблем торгівлі людьми;
• інформування з питань запобігання та протидії домашньому насильству в умовах воєнного стану в Україні;
• формування у здобувачів освіти національних та європейських цінностей;
• інформування про вплив та наслідки вживання наркотичних, психоактивних речовин, алкоголю та тютюнопаління;
• ознайомлення учасників освітнього процесу із загрозами, які може нести інтернет (шахрайство, спам, кібербулінг );
• ознайомлення учасників освітнього процесу із алгоритмом дій у разі увімкнення сигналу повітряної тривоги;
• популяризація ненасильницької моделі поведінки;
• формування моральної поведінки, активної життєвої позиції, єдності слова і діла в особистості, готовності брати активну участь у житті своєї держави;
• ознайомлення педагогів та батьків здобувачів освіти з основними закономірностями та умовами сприятливого розвитку дитини.

Соціальному педагогу закладу необхідно:

• психологічний та соціально-педагогічний супровід здобувачів освіти із сімей учасників бойових дій,
• психологічний і соціально-педагогічний супровід здобувачів освіти із сімей, які мають статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО),
•  допомога здобувачів освіти та сім’ям, які постраждали у військових конфліктах,
•  допомога ветеранам і членам їхніх родин,
• самовдосконалення, розвиток власних здібностей і компетенцій,
• професійне самовизначення,
• психологічний супровід здобувачів освіти з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивної освіти,
• профілактика різних видів залежності (адиктивна поведінка),
• профілактика шкідливих звичок (вживання наркотичних речовин, напоїв, що містять алкоголь, тютюнопаління),
• формування культури здорового способу життя, домашнє насильство, булінг/кібербулінг, дитяча злочинність, торгівля людьми, суїцидальні нахили дітей.
• впроваджувати тренінги, спрямовані на збереження і зміцнення ментального здоров’я, завдяки яким відбувається підвищення психологічної культури усіх учасників освітнього процесу.
• вчити учасників освітнього процесу адекватно оцінювати масштаб своєї особистої життєвої ситуації, не розширюючи її сприйняття до розмірів регіону, країни чи світу; виробити у себе толерантність до невизначеності, усвідомити, що від загроз та небезпек, які з’являються в сучасному світі, можна успішно захищатися навіть за умови недостатнього знання про їхні причини, якщо опанувати надійні способи захисту.

Профілактична робота  психологічної служби закладу має бути націлена на створення таких умов навчання та виховання, які б сприяли гармонійному психічному та особистісному розвитку здобувачів освіти під час війни в Україні. У сучасних умовах воєнного стану, соціально-економічної кризи, істотно зростає роль психологічної служби системи освіти у наданні соціально-педагогічної і психологічної допомоги всім учасникам освітнього процесу, збереженні їхнього соціального благополуччя і психічного здоров’я та забезпеченні реалізації завдань закладів освіти. Найбільш відомими психологічними ознаками карантину як форми ізоляції є сенсорна депривація, монотонія, одноманітність інтер’єру приміщення, дозвільний характер, гіподинамія, нудьга, похідними від яких може стати певний душевний дискомфорт і навіть депресія. Основною метою роботи психологічної служби у подоланні негативних соціально-психологічних наслідків в умовах карантинних заходів є актуалізація адаптивних і компенсаторних ресурсів особистості, стабілізація емоційної сфери, мобілізація психологічного потенціалу учасників освітнього процесу, формування стійкості до стресу. Завдання  психологічної служби у цей період:

• формування конструктивних способів вирішення складних життєвих ситуацій та адаптивних стратегій у всіх учасників освітнього процесу під час воєнного стану; 
• стабілізація емоційної сфери особистості, формування позитивної життєвої перспективи ; 
• активізація процесів самопізнання, самосприйняття, саморегуляції і самоконтролю, побудова позитивного образу майбутнього;
• формування психосоціальної стійкості до стресу; 
• надання своєчасної психологічної допомоги потерпілим від булінгу (цькувань); запобігання емоційному вигоранню у батьків і педагогів;
• профілактика дискримінації і стигматизації людей, які хворіють або перехворіли;
• протидія торгівлі людьми; 

• підвищення адаптаційних можливостей учителя до нових умов організації освітнього процесу; 
• профілактика суїцидальної поведінки, вживання психоактивних речовин та алкогольних напоїв серед молоді, девіантної поведінки молоді (правопорушення, пияцтво, наркоманія, токсикоманія) тощо.

Корекційна робота  соціального педагога спрямована на підвищення загального рівня розвитку здобувача освіти, заповнення прогалин її попереднього розвитку і навчання, розвиток недостатньо  сформованих вмінь та навичок, підготовку студента до адекватного сприйняття навчального матеріалу. Якщо  у закладі є здобувачі освіти з особливими освітніми потребами необхідні додаткові корекційно-розвиткові заняття (послуги), які надають фахівці (з числа працівників закладу  з якими укладаються цивільно-правові договори. 

Консультування – багатофункціональний вид індивідуальної та групової роботи, спрямований на вирішення запитів, з якими звертаються учасники освітнього процесу. Консультування (індивідуальне, групове) здійснюють за запитом учасників освітнього процесу. Особливістю консультування як форми взаємодії між учасниками освітнього процесу є акцент на власну відповідальність того, хто просив про допомогу. Одночасно з традиційним консультування «тет-а-тет», фахівці психологічної служби можуть впроваджувати онлайн-консультування, яке можуть проектувати через різні альтернативні комунікативні канали. Ці канали відрізняються один від одного за параметрами синхронності (синхронна або асинхронна комунікація), способу (індивідуальна або групова комунікація), типу комунікації (друкований текст або візуальна або/та голосова комунікація). 

Психологічна служба співпрацює з:

• інклюзивно-ресурсними центрами, 
• органами охорони здоров’я, 
• органами соціальної політики, 
• органами молоді та спорту, 
• органами внутрішніх справ, 
• органами виконавчої влади, 
•  комунальними закладами соціального захисту дітей, підтримки сімей, дітей та молоді, 
• фахівцями із соціальної роботи об’єднаних територіальних громад,
• громадськими організаціями.