В контексті проблеми розвитку уваги музиканта-виконавця необхідно розглянути видові характеристики виконавської уваги та специфіку включення видових характеристик уваги в музично-виконавську діяльність. Метою статті ми визначили вивчення видових форм виконавської уваги у аспекті професійної підготовки студентів-музикантів.
Спираючись на положення діяльнісного підходу, ми тлумачимо виконавську увагу музиканта як цілеспрямовану діяльність, спрямовану ми вирішення музично-виконавських задач на основі активізації інтелектуальної, слухової, емоційно-чуттєвої сфер і вольових якостей особистості. Відповідно до сформульованого визначення, ми вважаємо доцільним розглянути види уваги, які активізуються зовнішніми подразниками різної модальності, тобто зорову, слухову та вольову увагу:
- зорова увага – потребує активної зорової зосередженості на нотному тексті музичного твору у продовж всіх етапів роботи над ним;
- слухова увага – передбачає активну спрямованість музично-слухової діяльності на сприйняття, відтворення та контроль за якістю звуковидобування музичної тканини в процесі слухання, вивчення або виконання музичних творів;
- вольова увага – є концентрація свідомості на музичному творі, яка передбачає осмислене управління діями, емоціями і мисленням з метою втілення музичного образу.
Таким чином, зорова, слухова і вольова увага, являються основоположними для успішного виконавського розвитку студентів в процесі навчання грі на музичному інструменті.
М. Жижина вважає що виконавська увага, сферою використання котрої безпосередньо процес інструментального втілення музичного твору, має акцентовано-творчу орієнтацію, що проявляється в зосередженні на створенні художнього образу твору, на висвітленні його психологічного змісту. Процес концентрації уваги підпорядкований творчій задачі, що сприяє стійкому самоконтролю музиканта за виконанням. Динаміка виконавської уваги певною мірою визначена змістом твору та задумом композитора [34, 48]. У науковому доробку автора значне місце займає висвітлення видових форм уваги музиканта-виконавця з врахуванням його темпоральності (часової обумовленості), до них належать передувага та післяопераційна увага [1, с. 56-89].
Ми згодні з позицією М. Жижиної та вважаємо необхідністю детально розглянути названі видові форми виконавської уваги.
Передувага – являє собою фазово-стадіальний стан, який ще зберігає попередню спрямованість уваги та характеризується наростанням уваги в її підготовці до очікуваної діяльності, це – своєрідна нейтральна смуга уваги, яка виконує функції перехідного стану перед подальшими діями. Поступово воно трансформується у такий різновид уваги як «ділова» (М. Жижина). Від того, як протікає процес передуваги музиканта-виконавця залежить рівень тієї «ділової уваги», з опорою на котру буде виконаний відповідний музичний твір [1, 67].
Саме передувага сприяє своєрідній фільтрації уваги та звільнення її від передуючого заповнення, яке спричиняє трудніші при входженні в нову діяльність. Це відбувається в межах нижнього (початкового) та верхнього кордонів поля передуваги. В часовому співвіднесенні ці кордони підлягають зближенню, але не можуть бути ототожненими. Маніпуляція межами не може самоціллю, інакше можливе виникнення суттєвих поміх формуванню ділової уваги. Невиправдане скорочення часового об'єму передуваги так само небезпечна, як і надмірне його розтягування [2, с. 120-121].
У наукових дослідженнях в рамках процесу передуваги виокремлюються:
- первинна передувага – котра проявляється на стадії включення в нову діяльність;
- вторинна передувага – яка актуалізується під час самої діяльності в моменти переключення від одних її процедур – до інших, при зміні діяльнісних операцій в рамках єдиної та цілісної зайнятості [2, с. 118-120].
Враховуючи роль емоційного компонента в психологічній структурі передуваги, необхідно зауважити, що її протікання суттєвим чином залежить від кінцівки, тобто від передуючого факту аналогічної діяльності. Вказані враження значною мірою впливають на успішність процесу переходу до нового етапу даної діяльності .
Післяопераційна увага – являється другою формою уваги, етапно приуроченій до процесу виконавської діяльності. Як видно з семантичного значення терміну, воно являє собою своєрідний «психологічний шлейф» формально закінченої діяльності, котра ще зберігається практично у вигляді психічного стану.
Післяопераційну увагу виконавця М. Жижина трактує як зосередження на утриманих після гри враженнях та їх переживанні, оскільки із завершенням діяльності відбувається прорив накопиченого емоційного активу [1, с. 54].
Післяопераційна увага, як і передувага окреслює виконавську увагу в її дієвому вигляді. Певною мірою ці форми уваги є взаємо перехідними, оскільки післяопераційна увага безпосередньо передує черговому виявленню передуваги, зорієнтованому на нову діяльність. Завертаючи діяльність післяопераційна увага надалі трансформується в передувагу. Тому що настає черга наступному виду діяльності. Схематично це можна зобразити наступним чином
Схема 1. Взаимосвязь темпоральных видов внимания
Післяопераційна увага розглядається в науковій літературі в двох його темпоральних виявленнях, а саме:
- оперативна післяопераційна увага, яка виявляється по ббезпосередньому сліду подій – відразу ж після завершення концертного виступу.
- и опосередкована післяопераційна увага, яка має дистанційно-часову відстороненість, що передбачає мнемічне повернення до ситуації концертноговиступу як у відносно незначний проміжок часу, так і чсрез значну дистанцію [1, 67-69; 2, 119 ].
Реконструкція виконавської діяльності на рівні післяопераційної уваги характеризується підключенням механізмів музичної пам'яті, слухового контролю та музичного мислення. В площині післяопераційної уваги опиняються «незаплановані» епізоди сценічного виступу, серед котрих особливо хвилюючими є технічні погрішності, помилки та викривлення окремих фрагментів музичного твору.
Література
1. Жижина М.В. Психолого-педагогические условия и факторы формирования| исполнительского внимания музиканта – Саратов: Издательство Саратовского университета, 2002. – 138 с.
2. Тишечкина О.А. Виды внимания учащихся-музыкантов на начальном этапе обучения игре на аккордеоне // Жизненные идеалы студенчества планеты «Культура»: Международ. студ. форум (Москва, 20 – 21 декабря 2007 года): Сб. ст. – М.: Издательский Дом МГУКИ, 2007. – С. 117 - 121.
